У київській кав'ярні насміхалися з клієнта за його прохання спілкуватися з ним українською. Цей відвідувач - 51-річний бізнесмен Іван Філіпович. Свою пригоду чоловік одразу закинув у Фейсбук:
"МІЙ ДОСВІД В КОФЕ ХАУЗ
В переддень Незалежності України мав я оттакий досвід в мережевому кафе в Києві, що привело мене до шоку.
Коли я, подякувавши, виходив із кафе, працівники навіть собі дозволили посміятися мені вслід
Офіціантка вперто зі мною спілкувалася російською мовою. Начебто і нічого страшного, та я не втримався, коли вона кожне моє прохання перекладала на російську мову і просила підтвердити, чи саме це я мав на увазі. Тоді я попросив все ж спілкуватися українською зі мною а не заставляти мене підтверджувати її російський варіант мого замовлення.
Вона категорично відмовилася, ба більше того - коли я, подякувавши, виходив із кафе, працівники навіть собі дозволили посміятися мені вслід. Це заставило мене повернутися і попрохати книгу скарг. І тут я відкрив для себе щось неймовірне.
До мене підійшов молодий хлопчина, працівник кафе, і порадив не витрачати час на скаргу щодо української мови, оскільки керівництво практично не реагує на такі скарги, а також насміхається з них. Він показав мені оцю брошуру, що на світлинах, і сказав, що, згідно з їхніми стандартами, вони зобов'язані розмовляти російською. Коли він на одному із тренінгів запитав, чи можна спілкуватися українською і що ця брошура надрукована для Росії, йому тренер і один із керівників відповіли: "ТОЛЬКО ПО-РУССКИ"! "Здесь (в Україні) всє прєкрасно понімают русскій язик і для 1% "повьорнутих" нікто стандарти мєнять нє будєт!"
- "Кофі Хауз" російська мережа, але це нічого б могло не значити, - пояснює свою позицію відвідувач. - Але важливе їхнє ставлення до мене і моїх співгромадян, до моєї землі, моєї мови, тощо! Дуже доречно в тему сьогодення ігнорувати цю мережу, або ще більше - вказувати їм на хамське ставлення до України, - переконаний він.
Те, що трапляються такі випадки, киянин пояснює сором'язливістю й надмірною скромністю україномовних українців по всій державі:
- Прикро, але це наслідки позиції частини українців: "Мені без різниці, якою мовою спілкуватися". На це їм і відповідають хамським принизливим ставленням іноземні компанії, - каже Філіпович, який і сам керує підприємством. Займається заготівлею й обробкою каменю. Каже, що завжди уважний до того, як із ним розмовляють, хоч і не щоразу такийпринциповий:
- Коли в мене просять пробачення і кажуть, що важко спілкуватися українською, я в таких випадках лояльний. В інших випадках я ввічливо прошу переходити на українську. Якщо не переходять, починаю спілкуватися англійсько, італійською, польською, тощо. В більшості випадків спрацьовує.
До сьогодні Іван Філіпович відвідував Кофе Хауз неодноразово, але обіцяє більше туди не ходити і всім своїм знайомим розповісти про їхні "мовні" порядки. Він уже майже 20 років живе в Києві, до того 13 провів у Москві.
- Часто буваю в Одесі і жодного разу не зустрів зневажливого ставлення до мови з боку одеситів, навпаки - часто стараються погано, але відповідати українською. В ресторані "Варенична" власниця взагалі почала емоційно говорити: "Боже! Украинскій язык! Как здорово. Говорите на нем все время в Одессе. Это даже сексуально!" Це було щиро і з захопленням. Слід зазначити, що в більшості євреїв, яких я зустрічав в Одесі, ставлення до української мови теж дуже позитивне і вони можуть краще спілкуватися українською, ніж "укрінци". Щодо мовної ситуації в Києві, то вона на мою гадку дивна. Рідко зневажливе ставлення зустрічаю, але дивує інше - що часто люди, спілкуючись між собою українською, відповідають мені російською, хоч запитував я українською мовою, - дивується Філіпович.
На сайті мережі Кофе Хауз написано, що їхні заклади є в шести містах. Не в Росії - тільки Київ, у якому, якщо вірити розміщеній на сайті карті, майже 30 кав'ярень. До обіду київські номери цієї мережі не відповідали. Тим часом із керівництвом однієї з точок поспілкувалися журналісти "Свідомо".
Директорка "Кофе Хауза" в центрі "Дрім Таун" Марина Волкова їх запевнила, що історія Івана - прикре непорозуміння. Офіціант, що некоректно спілкувався з клієнтом - це, нібито, стажер, який ще не знає всіх тонкощів роботи. Пані Волкова пообіцяла "провести роботу" з працівником, а також зв'язатися з Іваном Філіповичем і офіційно перепросити за неприємний випадок. Що стосується брошури з корпоративними правилами, то вона розрахована на Москву. Якщо вірити пані Волковій, в українських закладах правило щодо спілкування винятково російською не діє.
Відмова персоналу кафе обслуговувати клієнта державною мовою - пряме порушення закону. За мовну дискримінацію можуть покарати штрафом від 34 до 8500 гривень або обмеженням волі на строк до 5 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.
Дообіду київські телефони закладу не відповідали, а на їхній фан-сторінці у мережі люди встигли накидати заголовки новин про ранковий епізод разом із запитаннями і коментарями: "Правда ли, что в украинских кофе хаусах вы запрещаете своему персоналу общаться по-украински?", "Говорю чисто на русском: Ни когда не воспользуюсь услугами этой сети и всем знакомым буду советовать посещать другие заведения", "Не буду вашим клиентом. Не люблю гостей, которые приходят в мой дом и говорят, как и что мне делать. И это, если вы не заметили, я русскоязычный", "Так напишіть на своєму ганделику великими літерами "Украинцам вход васпрєщєн", щоб українці знали напевно, що їх у вас за людей не вважають. І чекайте на прибутки....". "Nie m?wi? po rosyjsku na Ukrainie - nie sprzedacie mi kawy? Не розмовляю російською в Україні - не продасте мені кави?" - написав користувач із польським іменем і прізвищем.
Після третьої дня адміністратор сторінки відписував "Добрый день! Переносим дискуссию в нашу электронную книгу жалоб и предложений", і переспрямовував невдоволених на відповідну сторінку офіційного сайту.
Подібні випадки спростовують твердження людей, які, повторюючи вислів "Нічого особистого, бізнес є бізнес", запевняють, що бізнес не має національності. Після того, як Російська митна служба різко обмежила ввезення товарів з України, патріотичні спільноти вкотре стали заклика?ти до бойкоту продукції, ввезеної з Росії.
Аналітичний сайт Збруч навіть підготував добірку російських брендів, стилізованих під західноєвропейські марки.
Ринок Росії у структурі експорту України становить 25%, - підраховує видання.
Але маємо досить підстав вважати, що названою цифрою російський експорт не вичерпується, бо є чимало російських бізнесменів, які багатіють на продажу продукції, виробленої на російських потужностях, але з такою торговельною маркою, яка "косить" під виробництво країною престижнішою й технічно просунутішою, ніж Росія.
У більшості випадків схема проста. Покажемо її на прикладі росіянина Андрія Деревянченка. Років зо сім тому цей президент компанії "Ґолдер Електронікс" зареєстрував в Австрії торговельну марку Vitek. І цього виявляється, досить, аби на пачках з побутовою технікою можна було вказувати "Виробник: Австрія".
В російських мас-медіях не раз розсекречували таких виробників, і ви здивуєтеся, коли побачите перелік того, що лежить на полицях наших крамниць як вироблене в Європі, Америці чи Азії, а насправді є імпортом російського бізнесу.
2 
1
Коментарі
253