Коли говоримо про місто Часів Яр Бахмутського району Донецької області, можемо допустити поширені помилки.
Про них детально розповіла на своїй сторінці у Facebook філологиня Ольга Васильєва.
"Часівярський - було б, якби назва міста була Часівяр, а не складалася з двох слів. Однак без апострофа вимовити неможливо. Нагадаю, що апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф. Тому і Вʼячеслав, бо таке написання імені закріплено чинним правописом і так було в правописі 1993 року", - пояснює Ольга Васильєва.
Як говорити неправильно
Часівʼярський - було б, якби назва міста була Часівʼяр. А якщо маємо Часів Яр, то похідні передаємо з інтерфіксом, як і від Залізний Порт - залізнопортівський (а не залізнийпортівський), а від Кривий Ріг - криворізький (а не кривийрізький).
Часівоярський (автобусний завод) - це азіровка. У відкритому складі має бути о: Часовоярський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Залиште мене в спокої": як українською замінити російську кальку
"Натрапляла на текст, що історична назва має дефіс: Часів-Яр. Утім, чи означає це, що ми маємо зараз писати з дефісом прикметники та катойконіми? Ні, бо офіційна назва двослівна. Якщо назву змінять офіційно і повернуть дефіс, тоді й писатимемо інакше", - сказала редакторка.
Як правильно
Напрямок бойових дій - часовоярський,
мешканці міста - часоярці (він - часовоярець, вона - часовоярка).
місто Часів Яр (де?) - у Часовім Ярі.
Коли ми говоримо, що нас гостинно прийняли черкащани чи полтавчани, то припускаємося мовної помилки. Філологиня Ольга Васильєва пояснює, чому казати на жителів міст треба інакше.
Під час насильницького зближення мов в українські катойконіми просочилися різні -чани, і зʼявилися в нас кримчани, полтавчани, краматорчани, луганчани.
Українська мова милозвучна, тому найпродуктивнішим у назвах жителів є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в XlV столітті: полтавець - полтавка - полтавці, краматорець - краматорка - краматорці; маріуполець - маріуполька - маріупольці.
3 
35413
Коментарі