Слово "хабар" - арабського походження й означає "звістка", "новина". У множині - відомості. Запозичене багатьма мовами народів ісламського світу, зокрема тюркськими. В українську слово "хабар" потрапило через турецьку: у ній є і haber, і дієслово habara - дізнаватися. У значенні "підкуп" розвинулося як похідне від "плата за повідомлення".
У Казахстані є загальнонаціональний телеканал "Хабар". Казахською, яка належить до тюркських мов, це слово означає "чутка", "звістка".
- У старослов'янській - найдавнішій із літературних слов'янських мов - на те, що ми тепер називаємо "хабар", казали "мито", - розповідає мовознавець професор Іван Ющук, 78 років. - Тоді "мито" означало сплату за проїзд чи провіз товару. З часом це поняття розщепилося на два: "податок" - офіційне мито - і "хабар" - неофіційне.
Останнє врешті-решт набуло значення "підкуп". Так його вживають українські письменники XIX ст. "Отець Харитін догадався, що час давати столоначальникові хабара", - пише, наприклад, Іван Нечуй-Левицький.
У Казахстані є загальнонаціональний телеканал "Хабар". Казахською це слово означає "чутка", "звістка"
З усіх слов'янських мов слово "хабар" є лише в українській. Означає гроші або цінні речі, що дарують посадовцеві, аби заохотити його посприяти в вирішенні якоїсь справи. Це можуть бути й незначні подарунки, і цінні. Високий рівень хабарництва в суспільстві називають корупцією.
У сербів досі хабар - mito, а от інші слов'янські мови знайшли власні відповідники назві цього явища. Російська "взятка" походить від дієслова "взять". Польське слово ?ap?wka походить від грубого найменування руки - "лапа". В українській також є вислів "дати на лапу". Македонці на хабар кажуть "поткуп". Чеське ?platek походить від "платити".
У Франції заборонено підносити чиновникам подарунки, дорожчі за 35 євро. Якось президент Жак Ширак змушений був повернути американському колезі Біллу Клінтону подарований годинник Rolex.
У Китаї оприлюднили перелік предметів, що не можна дарувати чиновникам. Як хабар розцінюють, зокрема, і книжки. За такий презент посадовцеві загрожує смертна кара. Найрідше дають і беруть хабарі в Нідерландах і Швейцарії.
"Хабар" в українській мові має такі синоніми:
мзда: "Антін Андрійович був добре обізнаний з придворними звичаями, за якими кожний вельможа й урядовець претендував на мзду, що іменувалася лагідним словом "подарунок". (Аркадій Добровольський)
калим: "Пробачте, товаришу шофер, - каже Тіберій, - може, ви гадаєте з нас добрий калим брати, то помиляєтесь. Ми на студентському бюджеті" (Юрій Яновський).
піднос: "Не йди в суд з одним носом, а йди з підносом" (українське прислів'я).
базаринка: "Ти базаринку любиш брати, А людям в нужді помагати Не дуже, бачу, поспішивсь" (Іван Котляревський).
бакшиш: "Нашіптування Хосров-хана про великі бакшиші, котрі одержує візир від іноземних послів, мають під собою підставу" (Н. Рибак).
Хабарників називали також словами здирник, хапуга, хапун, хапко, хаптурник.
"Хабар" на слензі "чорних археологів", просто скарбошукачів і любителів міських підземель означає наживу, знахідку. "Схабарити" - поцупити предмет із досліджуваного об'єкта. У романі братів Стругацьких "Пікнік на узбіччі" хабар у сталкерів - "артефакти, виявлені на місці відвідин Землі інопланетянами".
Хабарик у середовищі кримінальників - недопалок, пише в словнику "Український жаргон" Леся Ставицька.
Хабарище - село в Ратнівському районі Волинської області.
У в'язниці:
- За що сидиш?
- За хабар.
- А що, безплатно сісти не можна було?
Ще один анекдот:
- Рабинович, поясніть, нарешті, чим відрізняється хабар від корупції.
- Усе просто: хабар - це коли взяли й зробили, а корупція - коли взяли, але не зробили.
2 
1
Коментарі
3