Ексклюзиви
Неділя, 17 лютого 2013 09:00
Северин Наливайко
Северин Наливайко
Северин Наливайко

Вміти піти

Подруга контент-менеджерка одного порталу перестала отримувати задоволення від роботи. Від цього, за її словами, ставлення до службових обов'язків ставало все менш сумлінним. Це підготувало Юлю до думки, що з часом їй порадять шукати нове місце праці.

Зрештою, отримавши з закордону запрошення на кількамісячну волонтерську програму – розповідати малим полякам англійською про Україну – вона сама дозріла до такого рішення.

– Уже збиралася повідомити керівництву, що звільняюсь, як звідти оголосили, що частину нас скоротять. Зливаємося з іншою компанією, відділи переформовують. Заспокоювали, що всіх законів буде дотримано, звільнені отримають купу грошей, – ­радіє Юля.

– Мало того, що мене не думали звільняти, – обурюється через кілька днів. – Керівник сказав, що за півроку збирається йти геть. Тож цілком можливо, мене ще й чекало б підвищення.

Наступна звістка від Юлі була ще обурливішою:

– Директорка, не бажаючи мене відпускати, сказала: "Можливо, вас зарплата не влаштовує? То ми її вам піднімемо". Чорт! Не могла я рік тому їм таке сказати? І додаткові гроші були б, і знала б, що мене цінують.

Юлиній наступниці одразу пообіцяли на тисячу гривень вищу ставку. Та й сама звільнена не жалкує. Їздить світом – у Туреч­чину, Грузію. Знов на чотири місяці в Польщу домовилась, до Ірландії приглядається. Час від часу провідує нас із новими набутими друзями. І з неприхованою відразою уявляє, як би це колись знову довелося цілий робочий день нидіти за комп'ютером, ставлячи новини на сайт.

Зараз ви читаєте новину «Вміти піти». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода