Для відкриття за власний кошт придбали дитячі меблі, посуд, килим на 25 тис. грн. Іграшки були свої. Розкладні ліжечка для сну і постільну білизну принесли батьки. Відсутність репутації та варіантів оренди приміщень для садочка – головні проблеми, з якими стикнулись на старті.
Про це Gazeta.ua розповіла Оксана Бутрина з Макіївки Донецької області, яка з чоловіком та трьома дітьми переїхали до села Віта Поштова Київської області.
"У селі взагалі немає дитячих садочків. До найближчого – хвилин 40 на міському транспорті. Вирішили відкрити такий заклад у себе вдома, – розповідає Оксана. – Перших дітей у садочок привели сусіди. Потім з батьками ходили дитячими майданчиками та розповідали про себе. Наш садочок став одним із вагомих аргументів переїзду однієї з родин".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенки у Херсоні відкрили безкоштовний робоклуб
Садочок "Баловастики" може прийняти до 5 дітей. Батьки приводять малечу після сніданку, близько 10:00, забирають після 17:00. Увесь час з групою займається вихователька з 25-річним стажем роботи, яка є рідною тіткою Оксани. Вона також переселенка. Кілька разів на тиждень проходять зняття з музики. Одна з мам – нейропсихолог. Проводить вправи на розвиток координації та відчуття дитини у просторі. Додатково організовують прогулянки, поїздки у зоопарк.
"Ми плануємо творчі майстер-класи на місяць вперед. У нас немає класичних занять, як у звичайному садочку. Не перенавантажуємо дітей інформацією та знаннями. Хочемо, щоб діти більше гуляли та спілкувались", – зазначає Оксана.
За словами Оксани, дитячий садок вдома - більше соціальна батьківська ініціатива, ніж бізнес. Батьки між собою ділять витрати на зарплату вихователям та канцелярію. Їжу батьки приносять окремо. Загалом витрати становлять 7 тис. грн на місяць. Оренду будинку родини Бутриних у розмірі 10 тис. грн проект не покриває. Садочок створений за принципом денного догляду за дітьми, як дитячі кімнати у торгових центрах. Не потребує ліцензії. Необхідно дотримуватись певних норм чистоти й гігієни.
"Цей проект може бути бізнесом тільки у великому місті. Зараз усі батьки дуже включені у процес, колективно приймаємо рішення. Спілкуємось між собою та ділимось фото в групі в Facebook. Та не кожен готовий включатись. Деяким подобається класичний садочок, коли батьки вранці приводять дитину, а ввечері – забирають", – ділиться Оксана.
Ідея відкриття домашнього дитячого садочку виникла після роботи у схожому закладі в Московській області. 2014 року родина Бутриних була там на заробітках. Оксана працювала логопедом-дефектологом у приватному дитячому садочку. З початком АТО вирішили повернутись в Україну. Старший син навчався у 10 класі та хотів поступити до ВУЗу в Києві. Щоб не розлучатись, вирішили переїхати ближче до столиці.
У найближчих планах Оксани – розширення та вивчення досвіду подібних проектів.
Щоб відкрити майстерню з шиття іграшок, потрібна швейна машинка, різноманітна тканина та фурнітура на суму близько 500 грн. Найдорожче в іграшці – робота. Про свій досвід розповідає Олена Фоменко із Донецька, яка зараз з родиною живе в Ірпіні Київської області.
Коментарі