Фото: Вільне радіо

До 2014 року Володимир Чередніченко жив у Донецьку. Там він очолював департамент інформаційних технологій однієї з найбільших європейських автомобільних компаній. Коли переїхав в Бахмут, з нуля зайнявся бізнесом. Стартував з мобільною кав'ярнею, та тепер у нього ще кілька проектів.

Журналісти "Вільного радіо" розпитали Володимира, як він освоїв нову справу.

"Займався автоматизацією бізнес-процесів та аналітикою в бізнесі – перекладанням аналітики на мову програмування. Тобто, бізнес зводив з програмістами, тому що частіше за все вони одні інших не розуміли", – розповідає Володимир.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Донеччанка розповіла, як у декреті стала програмісткою

Коли в Донецьку розгорівся збройний конфлікт, чоловік був змушений поїхати з міста, але залишився в області. Переїхав жити у Соледар. Там йому запропонували посаду керівника IT-департаменту в компанії "Артемсіль". Після двох із половиною років роботи, Володимир вирішив: професійно розвиватися як найманий робітник більше не може. Тому покинув посаду і замислився про свій бізнес.

 

"Це був крок у невідомість і такий "стрибок віри". Тому це було абсолютно неочікувано ні для кого. Я сам від себе не очікував, що стану приватним підприємцем. Звісно, коли ти в один день залишаєшся без нічого, то це дуже важко і доволі непередбачувано. Тому так, було важко. Але на сьогоднішній день я скажу, що напевно я не жалкую про те, що це сталося", – розповідає бізнесмен.

Переїзд і перший бізнес-проект

Для старту підприємницької діяльності Володимир обрав Бахмут. Сюди він переїхав у 2016 році. Вирішив спрямувати свої зусилля на те, чого, на його думку, місту не вистачало. Підприємець впевнений – місто для початку бізнес-кар'єри не настільки важливе, як бажання стати успішним.

"Не місце красить людину, а людина – місце. Тому яка різниця, де займатися бізнесом. Якщо в тебе є класні ідеї, мотивація і бажання розвиватися – місто не має значення", – запевняє Володимир.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розповіли, як заробляти на виготовленні шкіряних ремінців для годинників

Почав чоловік з малого – відкрив мобільну кав'ярню і сам став до кавомашини. Таку кардинальну зміну діяльності пояснює любов'ю до кави й живого спілкування.

"Найкраща справа – це та, яку ти любиш. Я сам люблю кавові напої, люблю їх готувати, пити. І спілкування з людьми у мене викликає інтерес. І я вирішив поєднати: кава плюс люди – це кав'ярня, це парк", – розповідає бізнесмен.

 

Він придбав автомобільний причіп та почав досліджувати найбільш відвідувані місця Бахмута. Вибір пав на Нижній парк. Там Володимир і розмістив мобільну кав'ярню. Щоправда взимку засніжені алеї були майже безлюдними, але чоловік не втрачав оптимізму.

"Навколо себе можна створювати емоцію, створювати аудиторію і залучати людей. Головне – не опускати руки і робити все швидко, якісно і надійно", – стверджує підприємець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розповіли про бренд вуличного одягу, що змінює стереотипи про людей з Донбасу

Перші бізнес-кроки Володимиру давались нелегко. Багато чим доводилось жертвувати.

"На якомусь етапі я почав відмовлятися від сну. Мені не вистачало годин у добі, щоб виспатися. Звісно, постраждали ще й мої близькі – родичі, сім'я. Їм стало діставатися значно менше мого часу. У якийсь момент я навіть "забив" на власне здоров'я – надмірна вага стала моєю проблемою. На сьогоднішній день я з цим успішно борюся", – зізнається чоловік.

 

Перший час Володимир займався всіма справами самотужки. У своєму кавовому бізнесі він був і закупником, і продавцем, і бухгалтером. У такому темпі підприємець працював майже рік. Але родину в справи не залучав та не залучає.

"Бізнес і сім'ю я не змішую. Це все окремо: бізнес – окремо, сім'я – окремо", – підкреслює чоловік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Батько трьох доньок розповів, чому та як переїхав з родиною до Америки

Коли справи налагодились, щоб все ж повернутись до свого "місця сили", Чередніченко найняв своїх перших продавців. Та поступово почав розширювати штат працівників.

"Коли було прийняте рішення розширятися на фаст-фуд, ми придбали Mersedes та переробили його під себе: встановили кав'ярню, придбали і встановили генератор. Переобладнання зайняло в нас десь 3 місяці", – розповідає власник бізнесу.

"Кинути все не дозволяє здоровий глузд"

Свою кар'єру бізнесмена Володимир починав "з себе". Досвід роботи самотужки виявився для нього корисним.

"Як можна було розвивати бізнес, якщо ти нічого в цьому не розумієш? У будь-якій діяльності, яку я здійснюю, я намагаюся досконально розібратися, без цього ніяк, звісно", – наголошує підприємець.

 

Цього принципа Володимир дотримується й досі. Каже, такий підхід допомагає усім його нинішнім проектам.

"На сьогоднішній день у мене кав'ярня, нічний караоке-клуб "Мажор", фітнес-клуб "JS", фітнес-клуб "VIPFIT", "Flower Bazar". А також ми зараз розвиваємо напрям бізнес-навчання і взаємодії з іншими підприємцями", – розповідає бізнесмен.

У різних напрямках бізнесу підприємець бачить тільки плюси. Каже: цього боятись не варто.

 

"По-перше, це "розкладання яєць у різні кошики". Тобто, це спосіб перестрахувати свої інвестиції. Якщо десь щось відбувається, то воно одне інше перекриває. По-друге, насправді, не має значення, у якому бізнесі ви працюєте. Головне – зрозуміти суть того, що відбувається. Я до цього займався автоматизацією бізнес-процесів. Я автоматизував близько 60 компаній різної спрямованості: від вирощування риби до автомобільних компаній. Ніде нічого не відрізняється, важливий тільки правильний персонал, – вважає чоловік.

А от з персоналом в Бахмуті є проблеми, визнає Володимир. Місту не вистачає професійних працівників. Чередніченко знаходить людей через оголошення: розміщує запрошення на роботу в соціальних мережах та просто розклеює листівки на вулицях. Але найбільш результативним методом реклами в Бахмуті все ж-таки називає "сарафанне радіо".

 

"Ми беремо людей з досвідом, але нас не лякають кадри, які приходять до нас без досвіду. Ми готові навчати людей, готові розвивати, вкладати в них час, гроші для того, щоб працювати з професіоналами", – говорить Володимир.

Зізнається, вести бізнес самому — це складно, тож час від часу хочеться все кинути. Але це відчуття проходить.

"Насправді, не можна сказати, що все дуже просто й легко дається. Це колосальні трудовитрати – і фізичні, і розумові. Я кожний день починаю з думки кинути все і припинити займатися цією діяльністю, але здоровий глузд все ж переважає. Не дивлячись на втому та якісь свої внутрішні відчуття я продовжую, і мені це подобається", – говорить Чередніченко.

×