Щоб допомагати хворим дітям, вистачить і невеликої суми. Тільки гроші треба витратити на стрічки, зробити з них прикраси та продати усім небайдужим. Тоді з 200 гривень можна зробити 1000 гривень. І це безпрограшний варіант благодійності – люди й допомагають і отримують прикрасу.
Про це Gazeta.ua розповідає 28-річна Олена Ткаченко з Донецька. Вона у 2016 році почала робити прикраси для дівчаток та жінок, а усі вторговані гроші переказувати хворим дітям.
"У соціальних мережах побачила фото дівчинки з ДЦП. Захотіла допомогти. Але не знала як перевірити документи, щоб мої гроші не пішли шахраям. На підтримку дівчинки продавали прикраси. Замовила собі різного та сподобалась ідея. Теж хотіла б допомагати іншим. Але 200 гривень, що могла виділити, досить мало для великих зборів. А можна ж на ці гроші купити матеріал, щось зробити та продати на тисячу, - згадує Олена, - Усе життя займалась танцями, сама шила костюми, вишивала хрестиком. Подивилась куплену прикрасу та зрозуміла, що можу теж так робити. Так у декреті, поки дитина спить, почала робити квіточки та різні прикраси зі стрічок".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенець навчає хлопців робити речі для дому
Спершу купила стрічок, бусинок та різних матеріалів на 50 гривень. Щоб зробити одну прикрасу витрачала близько години. Але справа не пішла, Олена закинула діло.
"Чоловік сказав, що треба ще раз спробувати та не кидати справу. Потім побачила фото дівчинки з лейкозом, яка була трохи молодшою за мою дитину. Їй треба було 4 млн гривень. Вирішила під неї зробити прикраси, - ділиться Олена, - Зробила банти по 30 гривень за пару. Попросила у знайомих стіл пластиковий. Чоловік вивозив у парк на вихідних. Поки я стояла продавала прикраси, чоловік з дитиною гуляли. У будні ходила та продавала по дитячим майданчикам. Так за декілька тижнів назбирала 3-4 тисячі гривень та перевела дівчинці на рахунок. З'явився азарт, коли почало усе виходити".
"Коли гуляю з дитиною ходжу з органайзером із прикрасами. Деякі люди підходять, цікавляться. Мені здається, що на Академмістечку, де живимо, мене вже всі знають. Дивує, що іноді не знаходять 50 гривень на пару бантиків. Це по суті дві чашки кави, що купують з собою на прогулянку, - розповідає Олена, - Десь 30% підтримують ініціативу. Часто з радістю купують мами хлопчиків на подарунок іншим. Та найпоширеніша фраза з відмовою, що чую "У нас ще волосся не виросло". Або дуже довго прискіпливо вибирають. Це ж у першу чергу благодійна ініціатива. Я не заробляю жодної копійки від продажу".
Продає прикраси через соціальні мережі на особистій сторінці та групі у Viber. Також часто долучається до благодійних фестивалів, вуличних ярмарків. Пропонує прикраси й на дитячих майданчиках поряд зі своїм будинком.
Учасниками ініціативи є також власники магазинів, кафе. Вони запропонували Олені розмістити у них прикраси для продажу серед своїх клієнтів. Так у полтавському кафе за місяць продали прикрас на 2 тисячі гривень.
"Я ще допомагаю збирати речі дітям, долучаюсь до великих зборів конкретній дитині. У Запоріжжі є знайома, яка відвідує дуже бідні дитячі будинки. Впевнена, що речі, що передаю, не будуть продані. Допомагаю їй організовувати творі майстер-класи там. Шукаю спонсорів та майстрів, які можуть провести щось, - ділиться Олена, - Також разом з іншими продавцями проводжу благодійні аукціони. Наприклад, чашку за 100 гривень продаємо за 500. І гроші одразу перераховуємо на картку дитини. У групах виставляє звіти про оплату".
На замовлення майже не виготовляє прикраси. Зазначає, що не вистачає часу та у цьому випадку треба було б піднімати ціни втроє. До виходу на роботу, займалась благодійною справою близько 8 годин на день. Крім безпосереднього виготовлення прикраси, треба зробити фото, опублікувати оголошення, відповісти на питання клієнтів, упакувати та віднести на пошту.
"Одна з учасниць груп запропонувала мені роботу в аптеці поряд з домом. Поки немає клієнтів роблю заготовки прикрас. Зараз вдома не виходить працювати, бо повертаюсь пізно та треба приділити увагу дитині й чоловікові, - ділиться Олена, - Мені цікаво займатись благодійними ярмарками, залучати людей до благодійності. Коли люди нічим не ризикують та за свої гроші отримують щось".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Донецький архітектор створює неймовірні скульптури з глини
Зараз Олена опікується дівчиною Мариною з Житомирської області, яка має вади розвитку ніг та скоро має народити дитину. За гроші від продажу прикрас та благодійні внески вже купили ліжечко та комод для майбутньої дитини, мультиварку, праску, зібрали одяг та планують допомогти з ремонтом у кімнаті.
"Цікаво доводити справу до кінця, а Марину не кину і після пологів. Хочеться, щоб вона повірила у людей. Її й викрадали у рабство, били, знущались, відбирали карточку з пенсією, - розповідає Олена, - Зараз соціальний робітник намагається знайти будинок. Я знайшла фотографа, яка погодилась провести безкоштовну фотосесію для Марини".
Раз на три місяці намагається поїхати до рідних у Донецьк. Там допомагає семирічному хлопчику Артему Капустянину. У нього ДЦП та потрібне спеціальне харчування. Одна банка суміші коштує 1500 гривень і вистачає її на три дні.
Олена Ткаченко за освітою провізор. У Макіївці працювала завідуючою аптекою. З 2014 року жили у Маріуполі, Краматорську, Запоріжжі та залишились у Києві. Переїжджали по роботі чоловіка.
Щоб допомогти дорослим онкохворим, дві дівчини створили благодійний магазин. У інтернеті продають речі, що приносять небайдужі. На усі вторговані гроші купують ліки для однієї із київських лікарень.
Коментарі