На відкриття кав'ярні треба близько 500 тисяч гривень. Треба знайти приміщення у центрі міста, зробити затишний ремонт, закупити обладнання для кухні й залу. Окремо варто працювати з персоналом, аби створити привітну атмосферу в закладі. Меню можна сформувати із вподобань друзів та клієнтів.
Про це Gazeta.ua розповідає Поліна Леконцева з Хрустального (колишній Красний Луч) Луганської області. Вона з чоловіком та сином переїхала жити до Маріуполя Донецької області. Та у 2017 році відкрила кав'ярню-шоколадницю Lekontina.
"Жили у гуртожитку з іншими переселенцями. Намагались якийсь бізнес розпочати. Навіть з Китаєм щось пробували, але не пішло, - згадує Поліна, - Маємо традицію – сімейні чаювання раз на тиждень. Сиділи з родиною та думали, чим взагалі хотіли б займатись. Я обмовилась, що я ж не визнана шоколат'є . Вирішили спробувати робити солодощі".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сімейний бізнес на солодощах: донеччанка поділилась цікавими подробицями справи
Взяли участь у конкурсі грантів та отримали 150 тисяч гривень від ПРОООН. На гроші придбали обладнання. Ремонт, оренду та інші витрати покривали за власні кошти.
"Грант виявився тільки третьою частиною усіх витрат. Шукали приміщення у центрі. У першому місці нам відмовили за день до підписання договору. Причину не повідомили. Знайшли інше, більше, - згадує Поліна, - Назва "Леконтіна" – мій колишній нік в інстаграмі. Залишили його для назви шоколадниці. Взагалі не мала профільної освіти. Раніше навіть вдома не випікала нічого. Розцінюю своє вміння як дар".
Спочатку продавали тільки цукерки, каву та чай. Потім клієнти та друзі почали підказувати що б хотіли бачити. Зараз мають у асортименті понад 100 позицій солодощів та близько 50 напоїв. Вартість цукерок ручної роботи від 12 до 20 за одну. Десерти – 40-65 за порцію. Кава – від 18 гривень.
"Для мене кращий десерт - шоколад. Ми працюємо на найкращому бельгійському шоколаді, що замовляємо у дистриб'ютора, - розповідає Поліна, - Люблю цікаві незвичні замовлення. Зараз думаю над тортом у вигляді великого зомбі-мозку. Думаю як ззовні зробити його червоним ,а всередині текучим зеленим. Був цікавий досвід – виготовлення торту до дня народження Червоного хреста. Він важив близько 30 кг. Ми його привозили частинами та збирали у парку. Було ціле шоу".
У приміщенні кав'ярні Lekontina всього 6 столиків на площі у 70 квадратів. Клієнти часто купують солодощі "на виніс", замовляють торти до свят та просто відпочивають у компанії. Шоколад та різні продукти для виготовлення солодощів замовляють не у Маріуполі. Намагаються тримати ціни без підвищення.
"Цінуємо вільний простір. Навіть коли збирається велика компанія за столиком, вона нікому не заважає, - ділиться Поліна, - Люди ідуть до нас за продуктом, атмосферою, привітним ставленням. Використовую максимальні натуральні продукти, як у себе вдома. Якщо крем на вершках, це натуральні вершки, а не сухий концентрат. І це відчувається по смаку".
З самого початку відкриття наймали працівників. У шоколадниці працює 6 людей. Додатково наймають фотографів, маркетологів, різноробочих, коли треба щось відремонтувати.
"Менталітет Донбасу дуже впливає на мрії людей, їх прагнення, стиль життя. Важко знайти ідейних людей. Через те, що місто пролетарське, усі звикли працювати певні години та не більше. Коли знаходиш того, хто готовий запрягатись тягти разом з тобою, це дуже ціно. І коли такі люди уходять це для нас трагедія", - розповідає Поліна.
Про себе розповідають в соціальних мережах, у группі "Lekontina шоколадна майстерня". Маркетингом та рекламою займається чоловік. Він також займається підбором кадрів та роботою з персоналом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як відкрити власну марку кави
"Платна реклама по телевізору не дає результату. До нас приходить молодь та ті, хто не дивиться телебачення. Усі в соціальних мережах, - зазначає Поліна, - Намагаємось тримати середні ціни. У нас політика максимальної фіксації цін. До останнього тримаємо на тому ж рівні. На вартість впливає оренда, вартість продуктів та інше. Розуміємо, що люди звикають до чогось. І коли стрибають ціни, це не дуже подобається. Проводимо акції, зі знижкою на виніс продукції, щасливі години. Але це не дуже впливає на продажі. Ми люди відношень. Мабуть, більшість постійних відвідувачів знаємо. Навіть зустрічаємось просто, поза кафе".
Додатково проводять платні майстер-класи із виготовлення цукерок. Мами з дітьми збираються у шоколадниці на каву з солодощами. Можуть організувати банкети, дитячі дні народження. Додатково проводять благодійні заходи.
"Вийшли "в ноль" ще влітку, завдяки гранту. Але я б не сказала, що маємо багато грошей, забезпечуємо себе на кожний день. Не намагаємось заробити усі гроші світу. Якщо є якийсь дохід – вкладаємо у ремонт чи щось інше у кафе, ділиться Поліна, - Хотіли б ще один заклад відкрити та переформувати це".
30-річна Поліна Леконцева має економічну освіту, працювала викладачем англійської мови. У 2014 році разом з чоловіком та 3-річним сином поїхали до Маріуполя на весілля до друзів. У рідному Хрустальному (колишній Красний Луч Луганської області) почались військові дії, родині довелось затриматись . Жили у гуртожитку для переселенців. Згодом вирішили залишитись та розпочати нове життя у Маріуполі.
У домашніх умовах не вийде переплавити пластик для виготовлення прикрас. Для цього потрібне спеціальне обладнання – термопласт, подрібнювач пластику та прес-форми. Пластик для роботи безкоштовно можна брати на сортувальних станціях сміття. Але повторно використовувати можна не увесь пластик, а лише під номером 2 та 5.
2 
1865
Коментарі