Уманчанка Світлана Ковальчук, 40 років, місяць тому завершила розмальовувати власний під'їзд. Нині на першому та другому поверсі їх дев'ятиповерхівки, що розташована в районі ЗОШ №14 справжня картинна галерея. На сходових клітках, біля вхідних дверей і ліфта тепер морські пейзажі Криму, березовий гай та українські лелеки.
"Просто хотіла зробити гарним під'їзд, - пояснює жінка. – малювала протягом місяця. Закінчила перед морозами."
Світлана каже, що ніколи досі не малювала картин чи великих малюнків.
"Малювати люблю з дитинства, але ніколи не працювала над полотнами. Дітям, звісно, допомагала робити домашні завдання з малювання по шкільній програмі."
Жінка зазначає, що ідея розписати стіни виникла, коли сусід на підлозі першого поверху поклав новий кахель.
"Їх родина порівняно нещодавно переїхала до будинку. І, звичайно, сім'я одразу почала ремонт в квартирі. Але він затягнувся і сусіди зі скаргами почали звертатися до місцевого РЕУ, - продовжує. – Але новий сусід, як компенсацію за тимчасові незручності, поклав плитку на першому поверсі, поблизу поштових скриньок. Усіх такий компроміс влаштував. Проте, заходячи в під'їзд, одразу кидався в очі контраст між новенькою плиткою і обшарпаними стінами. Жінка вирішила не звертатися за допомогою ні до кого і взятися за під'їзд. Чоловік купив фарби.
"Я почала шукати ідеї для оформлення стін. Дивилась і в Інтернеті, і згадувала улюблені пейзажі. Допомагали ідеями сусіди. Часто сюжети бачила уві сні. Бувало, прокидалась о 5 ранку і починала працювати. Сама я родом з Росії. З міста Бійськ, Алтайський край. За 40 кілометрів від нас батьківщина Шукшина. Там дуже мальовничі місця. Тому, звісно, березовий гай, я намалювала, як пейзаж з мого дитинства. В Росії тепер рідко буваю. Сусідка порадила намалювати пару лелек, як символ сімейного щастя та благополуччя, а сусід-рибалка –попросив зобразити море і човен. Так з'явились три морські пейзажі та дві картини з гаями."
Ініціативу Світлани підтримав чоловік Олександр та сусіди. Вони купили необхідні матеріали.
"Всі мене підтримували. Хто веселими бесідами, а хто підгодовував млинцями та пиріжками. Допомагали чим могли: матеріалами, грошима. Моя сусідка запропонувала оздобити вікно на розмальованій стіні шторками. А один чоловік із нашого під'їзду побачивши, що процес іде і вже промальовуються обриси картин на матеріали додав 200 гривень. Нас підтримало навіть РЕУ. Це було приємною несподіванкою. Ми не стояли в черзі на ремонт, та коли адміністрація дізналась про наш задум, їх фахівці зробили ґрунтування. Після цього я взялася за пензлі, — каже жінка. – Загалом на всі роботи витратили близько 3 тисяч гривень."
"Я, за 17 років подружнього життя, і не знав, що моя дружина так гарно малює, - розказує чоловік Світлани Ковальчук, Олександр. – Тепер, коли добудуємо дім, обов'язково куплю їй все необхідне для малювання та оформлення будинку. Їй це подобається і ми у захваті."
Уманчани кажуть, що вперше бачать подібну картинну "галерею" на стінах звичайної багатоповерхівки.
"Дуже гарно. Якби всі під'їзди міста так розмалювати – було б оригінально! – каже Наталка Подуст, 32 роки. – Я ніколи не бачила такого. Проте вже тепер знаю, що так, як зробила Світлана, робили і в інших містах України та Росії. Читала про це в Інтернеті. Але для Умані це взагалі щось незвичайне."
2 
1
Коментарі
5