Понад тридцять років тому в психології міцно утвердилася теорія "кінцевої точки" або теорія set-point, що пояснює причини, за якими одні люди щасливі, а інші ні. Відповідно до цієї теорії, відчуття щастя протягом усього життя або притаманне людині, або ні. Причому, найбільша несправедливість, як стверджувала теорія, криється в тому, що це відчуття закріплюється на генетичному рівні. Теорію set-point чудово можна висловити однією фразою: "намагатися бути щасливим - це все одно, що намагатися стати вище".

Приказка давно вже не вірна, оскільки хірурги знають безліч методик витягування скелета (аж до 10-15 см). А тепер ученим з Університету Тілбурга (Нідерланди) та Інституту біології розвитку Товариства Макса Планка (Німеччина) під керівництвом доктора Брюса Хідея (Bruce Headey) з Університету Мельбурна (Австралія), схоже, вдалося спростувати і саму теорію.

Хідей проаналізував великий масив даних опитування 60 тисяч жителів Німеччини від 25 до 60 років. Опитування проводилося 24 роки, з 1984-го по 2008-й. У результаті вчені прийшли до висновку, що щастя залежить від багатьох зовнішніх факторів і стати щасливим - завдання цілком реальне. Згідно з дослідженням Хідея, відчуття щастя кожної людини залежить від особливостей характеру його партнера, цілей та пріоритетів в житті, а також співвідношення часу, який витрачається на роботу і на відпочинок.

Як пояснює Хідей, теорія кінцевої точки стверджує, що протягом всього життя у людини відчуття себе щасливим або нещасним не змінюється. Природно, що певні події порушують цей запрограмований генами сценарій. Але не більше ніж на один або два роки - після цього людина повертається до своїх звичних відчуттів. З цього випливає, додає Хідей, що, за великим рахунком, ні індивідуальний вибір, ні навіть кардинальні зміни в особистому чи суспільному житті на ситуацію вплинути не можуть.

Аналіз двадцятичотирирічного відрізка життя величезного числа людей показав Хідею і його колегам, що відчуття задоволеності життям і відчуття щастя все-таки піддаються управлінню і залежать від кількох цілком конкретних параметрів.

На перше місце вчені поставили ступінь емоційної врівноваженості партнера. "Ми проаналізували пари, у яких стосунки тривають менше п'яти років, від п'яти до десяти років, від десяти до 20 років і більше 20 років. Незалежно від тривалості стосунків, щасливими виявилися лише ті пари, де партнери емоційно врівноважені", - зазначили автори.

На другому місці в списку розташовуються життєві пріоритети партнера. "Люди, у яких в житті найбільшу цінність представляє сім'я, більш щасливі, ніж ті, які вважають абсолютним пріоритетом матеріальні цінності і кар'єру. Така ситуація характерна і для чоловіків, і для жінок. Але все ж таки одна цікава гендерна відмінність проявляється. Жінки, партнер яких ставить понад усе сімейні цінності, набагато щасливіші за тих, чиї супутники орієнтовані на матеріальні цінності і успіхи в кар'єрі", - написали автори.

Велике значення у відчутті щастя, на думку Хідея, грає і співвідношення годин, зайнятих роботою і відпочинком. "Для чоловіків і для жінок недостатність часу, зайнятого роботою, значно гірше позначається на емоційному стані, ніж надмірна завантаженість роботою. А найсильніше травмує психіку відсутність роботи", - зазначив Хідей.

Нарешті, вчені наводять останній параметр, від якого залежить, на їхню думку, відчуття щастя - це показник ваги. "Для чоловіків нестача ваги набагато більше, ніж його надлишок викликає серйозний емоційний дискомфорт і загальну незадоволеність життям. Для жінок же надмірна вага викликає тільки легке відчуття незадоволеності, а в середньому повні жінки життям цілком задоволені", - сказав Хідей.

Стаття доктора Хідея і його колег "Long-running German panel survey shows that personal and economic choices, not just genes, matter for happiness" опублікована в останньому номері журналу PNAS.

Нагадаємо, згідно із даними іншого дослідження, українці почуваються щасливими лише до 5-річного віку.

За матеріалами Infox

×