У "Львівській майстерні мила" є понад 200 видів мила ручної роботи. Щотижня у майстерні проводять майстер-класи з миловаріння для дорослих і дітей. Навесні львів'янка Марина Соболєва разом із подругою Наталією відкрили майстерню із виготовлення мила ручної роботи. Варити мило Марина навчилася три роки тому. Рецепти шукала в інтернеті, консультувалася із вченими –хіміками із місцевого університету, проводила аналізи у лабораторії.
"Перш за все хотіла зварити таке мило, яке б було повністю натуральне для своєї доньки. Вона має чутливу шкіру і важко було підібрати щось корисне і нешкідливе. Так почала працювати над вивченням і історії мила і рецептів, складників. Найважче – зварити правильне мило, аби мало і красивий вигляд і корисні властивості ще й смачно пахло. Така комбінація виходить не одразу, а шляхом складних дослідів та різних спроб", - каже Марина Соболєва.
В окремому залі закладу представлені інгредієнти, які додають у мило. Це різні види лікувальних глин, олії витяжки із лікувальних рослин, пелюстки, трави, скраби, морська сіль, вівсянка, корені та навіть звичайний попел. А також – історичні та цікаві факти про мило, зразки мила з різних куточків світу.
За однією із історичних версій, мило було винайдено таки стародавніми римлянами. На горі Сапо приносилися жертви богам, а суміш з деревної золи від жертовного вогнища і розтопленого тваринного жиру змивалася дощем в грунт річки Тибр. Римські жінки помітили, що речі там почали краще пратися. Тому перші миловарні археологами були знайдені на території Стародавнього Риму. В Європу мило прийшло порівняно пізно – усього кілька сотень років тому. Мило довго було предметом розкоші, тому використовувалося виключно для миття тіла, рук, волосся. Наприклад колишня іспанська королева Ізабелла Кастильська користувалася милом тільки двічі за життя - при народженні та в день весілля. Окрім того, католицька церква засуджувала зайву увагу до власного тіла.
Щовівторка у закладі проводять благодійні навчання по миловарінню для дітей із різними захворюваннями.
"Дуже приємно спостерігати за дітьми, які вперше в житті роблять власноруч корисний продукт. Один хлопчик був такий радісний і здивований, коли йому вдалося зробити шматочок мила. Окрім того, в дітей краще виходить правильно підібрати інгридієнти і запахи, ніж у дорослих. Дорослі намагаються поєднати багато олій, побільше складних ароматів, а діти роблять щось просте і тому краще. Малечі подобається мило у вигляді казкових фігурок, машинок, метеликів, дорослим – сердечка, квітки, звичайні шматки", - каже Марина Соболєва.
Проводить майстер-клас із виготовлення "мармурового" мила із вершками та скрабом із кави. Рецепт чорно-білого мила винайшла сама.
"Увесь секрет із комбінації температур – холодне взаємодіє із гарячим і дає такий мармуровий ефект. Інгредієнти – лише натуральні – мильна основа – а це тваринні жири із лугами, кондитерські вершки, натуральна мелена кава, цукор, олії та натуральні аромати. Без додавання ефірних масел мило не зможе довго зберігати свій запах, кави, наприклад. Бо за тиждень кава почне віддавати гіркотою, це ж натуральний продукт, псується", - каже господиня миловарні.
Розтоплює в мікрохвильовій органічну основу, додає кондитерські вершки, білу глину, рослинні олії різних видів. У спеціальну продовгувату форму вливає мильну основу, мелену каву і розтоплену білу суміш. Трохи розмішує, змочує спиртом, аби не утворювалися бульбашки.
За півгодини мило застигає, його можна нарізати на шматки. Кавове мило доглядає за шкірою, розгладжує зморшки, вершки зволожують шкіру.
Мило ручної роботи з натуральними компонентами, такими як відвари трав, шоколад, сухі трави і цедра варто використати протягом 4-6 місяців. Мило слід загорнути у харчову плівку або пергамент та зберігати у сухому темному місці.
1 
1
Коментарі