Минулої суботи знайшли жителя села Красилівка Козелецького району Чернігівської області Володимира Приходька. Він зник у листопаді 2003-го. Йому було 28 років. Жив із того, що заробляв по людях. Випивав.
Знайти Володимира допоміг випадок. Розповідає односельчанка 52-річна Валентина Андрійченко:
— По сусідству з нами пустий погріб. Неподалік дитячий садок, який уже років десять не працює. Його приватизувала жінка. Та в будинку вона не живе. Ми з чоловіком вирішили не буртувати буряки, а покласти до сусідського погреба. Хазяйка дозволила. У суботу зранку я пішла прибирати там. Підмела в кутку. Поставила гасову лампу, щоб видніше було. Поскидала три купи сміття, уламки дощок. А тоді смикнула за шматок целофанової плівки, а під нею — людський череп із діркою. Від страху закричала: "Тут череп людський!". Чоловік, який стояв біля погреба, не повірив: "Заспокойся, то мо" якоїсь худобини". А мене всю колотить. Я ж людину від тварини відрізняю. "Це, певно, Володя Приходько, наш зниклий сусід", — припустила. Ми зателефонували до міліції.
Загорнуті у плівку останки винесли з погреба. Жодного запаху не було. Одяг на чоловікові не встиг зітліти. Кажуть, при огляді тіла знайшли ключі, рулетку, два наручні годинники, ніж.
— Особу вбитого встановили. Це Володимир Приходько, 1975 року народження, — каже перший заступник начальника Козелецького райвідділу міліції Микола Кривенко. — Із кінця 2003-го він значився як безвісти зниклий. Вийшли на осіб, з якими він контактував незадовго до зникнення. Поговорили з його колишньою співмешканкою Ксенією. Жінка розповіла, що Володимира в її хаті через ревнощі побив знайомий Микола Шидловський. Останнього знайшли вже за ґратами. Його нині етапують із СІЗО до колонії. За ці роки він устиг відсидіти у в"язниці за крадіжку. Майже рік тому звільнився, кілька місяців побув на волі й знову попався на крадіжці.
27-річна Ксенія за паспортом — Єсенія. Жінку назвали на честь героїні однойменного фільму. Після зникнення Володимира виїхала з Красилівки до села Чемер того ж Козелецького району.
Приглядати за мною взявся його рідний брат
— Я рано вийшла заміж, народила двох дітей. Та життя не склалося, розлучилися, — розповідає Ксенія. — Невдовзі перший чоловік помер. Зійшлася з Сашком Приходьком, рідним братом убитого Володі. Народила від нього хлопчика й дівчинку. Потім Сашка посадили на чотири роки за крадіжку. Приглядати за мною взявся його рідний брат.
Володя й дрова рубав, й по господарству допомагав. У селі без мужика важко. Навіть кілька місяців жив у моїй хаті. Люди тоді різне говорили. Мовляв, сплю з ним, швидко брата забула. Та то неправда. Подруга якось познайомила мене з Колею Шидловським. Йому тоді було 30 років. Він закохався в мене. Просив переїхати до нього у село під Черніговом. Я не зважувалася. Як-не-як на руках четверо дітей.
Якось приїхав Шидловський з якимось Володимиром і сказав: "Збирай речі, я за тобою". Доки балакали, навідався Володя. Як почув, що той мене забирає, заревнував. Почали сваритися. Шидловський повів його до сусідньої кімнати, добряче побив. А потім разом із другом кудись повели Приходька. Більше я його не бачила. Коли повернулися, спитала, де Володю поділи. "Додому одвели". — відказали. Їхати з ними я відмовилася. Пізніше мені чоловік хороший попався, Микола Подкур із Чемера. Ми розписалися. Я дитину народила.
Матір убитого, Зінаїда Богатенко, та брат Олександр живуть у Чемері. Живуть із того, що по людях зароблять. Випивають. Олександр розповідає, що після повернення з тюрми два роки тому намагався самотужки розшукати брата. Та безрезультатно. Поговорити з Єсенією не зміг. Вона цурається колишнього чоловіка. Хоча виховує його дітей — 8-річну Анжелу та Сашка, 7 років.
— Я серцем відчував, що його вже немає на світі, — говорить Олександр. — А мати все ще сподівалася, чекала. Коли повідомили, що знайшли убитого, не плакала, а ревіла. Така з нею істерика була... Останків нам ще не віддавали.
Фахівці кажуть, що чоловіка принесли до погреба вже мертвим. А дірка у черепі — від тупого предмета, швидше за все, від молотка.
3 
35413
Коментарі