— У військових хочуть забрати квартири й вигнати на вулицю. Все тому, що будинок більше Міністерству оборони не належить, — говорить 39-річна Леся Галаган із селища Вороновиця Вінницького району.

Воно розташоване за 24 км від Вінниці. Тут майже 7 тис. жителів. Маршрутка зупиняється біля ринку. Поряд — школа, ПТУ, пошта й лікарня. Від центру до єдиної новобудови в селищі йти півкілометра. В п'ятиповерхівці живуть 25 сімей військових. Будинок на три під'їзди, одні двері пофарбовані в кольори українського прапора.

— Ордери на квартири отримали 2006 року. 2014-го на житло наклали арешт, заборонили приватизацію. Три місяці тому від Міністерства оборони отримали листа, в якому чітко сказано: будинок знятий з балансу, доля жителів їх не турбує, — каже 49-річна Віра Черкавська. Має 30 років військового стажу. — Одного разу прийшла додому, а в мене вставлений інший замок. Викликала поліцію, при свідках вскривали.

Заселяти цивільних у квартири військових дозволила селищна рада.

— Хоча права на будинок не має. По документах він зараз нікому не належить. Живемо, як на пороховій бочці. В любий момент можуть викинути на вулицю, — говорить Леся Галаган. — Нас намагалися залякати — за один день пограбували п'ять машин, під'їзди. В мене забрали велосипед. Боїмося за життя дітей та своє, бо зараз за "метри" вбивають.

Однокімнатна квартира в будинку коштує $13 тис. Усього там 40 помешкань, серед них є три- та чотирикімнатні. Їхня вартість становить $20–30 тис.

— Тут дешеві квартири, порівняно з Вінницею. Все поруч, тихо й спокійно. Ніколи не було проб­лем із водою та електроенергією. З 1990-х дім стояв пустий. 2004-го його почали відбудовувати: зробили п'ятий поверх, поставили вікна, балкони, — розповідає 51-річний Олександр Кучер. Він — старший прапорщик запасу. Півжиття відслужив у ЗСУ. — Є документи, де вказано, що Міністерство оборони викупило в кооперативу дім. Вони знаходяться в обласному БТІ. Ми туди зверталися, але виявилося, що документи перенаправили до Міністерства оборони. Через них квартирно-експлуатаційний відділ від Вінницького гарнізону центрального регіону України видавав ордери на квартири. Право на приватизацію надавала селищна рада. Його отримали військові пенсіонери. Всього на підставі рішення сесії заселили 25 квартир, ще у 15 — живуть цивільні. Наразі ми не знаємо, кому підпорядковуємося — Міноборони чи селищній раді. Навіть не можемо створити ОСББ, бо фактично будинку не існує. За свої гроші наймаємо людей, які чистять подвір'я, виносять баки зі сміттям.

Кожен військовий пройшов державну реєстрацію, має свідоцтво на право власності квартири. У селищній раді ситуацію не коментують. Людям пропонують стати на чергу на житло або розпочати судовий процес.

У ситуації розбирались юристи Міністерства оборони, порушень не виявили.

— Ризик виселення є, але люди мають боротися за свої квадратні метри. До кожної родини має бути окремий підхід. Треба з'ясовувати, який у них вид реєстрації на житло, чи прописані там діти, — каже адвокат Антон Зубков, 42 роки. — Швидше за все, в будинку змінився власник, але мешканців про це не повідомили. І він намагається розпорядитися квартирами на власний розсуд. Певно, має відповідне рішення суду. Питання — наскільки воно законне. Якщо були допущені порушення — його слід оскаржувати. На період розгляду домогтися, щоб суд призупинив виселення.

×