23-річні киянки Олена та Марина познайомилися та здружилися в університеті. Торік дівчата закінчили навчання, однак продовжували товаришувати. Коли зустрічалися — заходили, як правило, в кафе.
Того дня подруги довго засиділися за кавою і розмовами. Марина час від часу брала в товаришки мобільник, бо свого не мала. Розмовляла з друзями. Коли вже збиралися розходитися, Олена потягнулася в сумку за телефоном — хотіла сказати родичам, що вже йде додому. Однак телефону на звичному місці не знайшла.
Не менш здивованою виглядала Марина. Вона взялася розраджувати подругу. Зникнення списала на кишенькових злодіїв і пообіцяла, що допоможе знайти вкрадену річ. Мовляв, у неї знайомий працює на київському радіоринку — там зазвичай перепродують крадені мобілки. Приятель, казала Марина, напевне знайде зниклий телефон. Але для цього йому потрібний зарядний пристрій і документи на мобільник. Нічого не підозрюючи, Олена віддала подрузі і те, й інше.
Минув тиждень. Дівчата знову зустрілися в кафе. Марина відійшла до стійки бару зробити замовлення. Олена залишилася за столиком сама. Випадково кинула оком в напіврозкриту сумочку подруги і не повірила своїм очам: там лежав її зниклий телефон. Не довго думаючи, справжня власниця пристрою тихцем повернула його собі. Подрузі про це нічого не сказала.
Марина, побачивши, що мобільник зник, звернулася до Солом"янського райвідділу міліції Києва. У заяві написала, що це Олена вкрала в неї телефон, подарований знайомим.
Правоохоронці швидко з"ясували всі обставини історії. Після перевірки Марина із потерпілої стала підозрюваною у скоєнні крадіжки.
Тепер дівчата зустрічаються лише в кабінеті слідчого.
3 
1
Коментарі