— Коммунальщики — это мафия, у которых ничего нельзя добиться. Даже не знала, что у меня такой долг. Узнала, когда судебные исполнители начали описывать имущество. А забрать-то нечего. Разве что детскую кроватку и старую мобилку. До сир по не знаю, за что мне столько насчитали, — каже донеччанка 60-річна Зінаїда Москалюк. Хоче продати нирку, щоб оплатити 70 тис. грн комунальних боргів.
Зінаїда Петрівна живе з донькою 41-річною Людмилою, онуками 23-річною Іриною, 7-річною Ганною і Данилом, 3 місяці, у панельній двокімнатці на 27 "квадратів". Четверта дитина Людмили 22-річна Юлія мешкає з батьком, а прописана у квартирі бабусі.
— Платити за послуги перестала 2006-го, — додає донеччанка. — Бо просто ні з чого. Тоді мені робили операцію, витратила 1,2 тисячі доларів. Дали групу інвалідності і 800 гривень пенсії. Зараз підняли до 1400 гривень, але 400 вираховують "Тепломережі". Тільки на ліки треба понад тисячу в місяць. Якби добрі люди не помагали, померла би з голоду.
Людмила — мати-одиначка, у декреті із сином. Щомісяця отримує від держави близько 2 тис. грн.
— Найстарша Ірочка вчиться в університеті, підробляє скрізь де можна, сама оплачує собі навчання, — розповідає про онуків Зінаїда Петрівна. — Через те, що у квартирі прописано шестеро, тільки за воду нам нараховують 257 гривень. Загалом щомісяця треба платити 900 гривень. Якби жек дав довідку про склад родини, ми оформили б субсидію. Але начальниця випихає мене у спину.
Будинок №58 на вул. Річковій, де мешкає сім'я, раніше був гуртожитком. Зінаїда Петрівна отримала там кімнату як працівник металургійного заводу.
У житлово-експлуатаційному управлінні її називають шантажисткою. Погрожують виселити родину з неприватизованої квартири.
— У їхній родині є ще двоє повнолітніх, які можуть платити, — говорить про найстарших онучок Олег Бєляев, голова Ленінської районної ради Донецька. — А продаж органа — взагалі не адекватно ситуації. Із квартири їх не виселять, бо там прописані неповнолітні. Але платити за послуги треба.
3 
1
Коментарі
4