У селі Станіславчик Жмеринського району Вінниччини закрили аптеку. Вона була останньою сільською в районі.
— Тепер якщо комусь стане погано, муситиме їхати в Жмеринку за 7 кілометрів, — бідкається голова села Станіславчик Володимир Перепичай, 36 років. — Не можна так робити. У нашому селі живуть 3 тисячі людей. Більшість — пенсіонери. Могли б попередити про закриття хоча б за місяць. Ми пошукали б людину, яка схоче відкрити аптеку. Готові надати їй приміщення на території амбулаторії. Нам потрібна аптека. До нас за ліками приходили жителі п"яти сіл. Я постійно купував. Зручно, бо і для тварин ліки були.
Селяни зібрали підписи. Підготували колективний лист до районної державної адміністрації.
Будівля, де працювала аптека, стоїть у центрі села. Її звели 1864 року. Тут є торговий зал, приміщення, в якому виготовляють мікстури, і комірчина — загалом близько 50 "квадратів". На різьблених дверях висить замок, на віконці — табличка "Зачинено". Одна кватирка розбита.
За ліками приходили жителі п"яти сіл
— Приміщення дореволюційне. Коли приймали аптеку, шафи були ще з тих часів, шашелем побиті, — розповідає Володимир Шрамко, 58 років, колишній працівник аптеки. — Своїми руками ставили нові. Працювало нас шестеро. Були зайняті з ранку до вечора. А то і вночі відпускали ліки, нікому не відмовляли. Асортимент великий. Останнім часом лишилося близько 600 найменувань. Під час нещодавньої епідемії грипу за два дні зробили місячну норму. Аптека робила на базі районної. Пізніше перейшла у приватну власність. У місяць торгували на 20 тисяч гривень. Власник вирішив — це невигідно.
Селяни обговорюють, що насувається друга хвиля грипу. Переймаються, що хворим ніде буде купити ліків.
— Аби з"їздити до Жмеринки, треба 6 гривень потратити і півдня часу, — бідкається місцевий Михайло Михайлович. — Батьку осьо 80 років виповниться. Куди він поїде? Ми з дружиною працюємо провідниками. По п"ять днів немає вдома.
Коментарі