Пʼятниця, 17 грудня 2010 02:45

За комунальні борги забирають телевізори й мобілки

Увечерi 9 грудня Донецький водоканал провів рейд по боржниках.

— Донеччане задолжали за воду 52 миллиона гривен. Имеем решения судов о взыскании в нашу пользу 10 миллионов, — каже директор комунального підприємства "Донецькміськводоканал" Юрій Перебiйнос, 40 рокiв. — Других средств у нас не осталось, кроме как самим забирать. Отработаем Киевский район Донецка, потом охватим весь город. Прорабатываем вопрос об изъятии квартир, и работаем над тем, чтобы входить без хозяев. Но самое эффективное — изымать то, что нужно в обиходе. Каждый неплательщик, независимо от уровня его достатка, может лишиться имущества. Это наше ноу-хау!

Помічниця Перебейноса веде на склад підприємства. Там зберігаються речі, вилучені за тиждень.

— Собрали добра на 9 тысяч гривен. Арестовывает и оценивает государственная исполнительная служба. Мы только храним до полного расчета должника, или до аукциона, — говорить 24-річна Олена Бондаренко із прес-служби водоканалу.

Разом із робітниками міськводоканалу, держвиконавцями та міліціонером старим ПАЗиком вирушаємо в рейд.

— Предварительно собираем информацию в жэках, чтобы не попасть на тех, у кого нечего взять, — розповідає дорогою юрист водоканалу 24-річна Олена Ворфлусєва. — 7 тысяч долга перед нами погасили сразу после описи имущества — так что у людей деньги есть.

Перед 9-поверхiвкою на вул. Куйбишева дев'ятеро учасників рейду та журналісти домовляються не шуміти. Бо мешканці часто не відчиняють дверей.

Перша в списку сім'я Медведєвих. На порозi 2-кiмнатної малогабаритки зустрiчає 60-рiчна господиня в червоному халатi поверх нічної сорочки.

На годиннику — 17.30. Старший серед трьох державних виконавцiв, 30-річний Андрій Кормильцев, входить до спальні. Літній чоловік у сімейних трусах підводиться з обшарпаного ліжка радянських часiв. Стоїть босий на підлозі.

— Пройдите, понятые, берите пломбы, — каже Кормильцев. — Здесь телевизор есть, видеомагнитофон. Будем описывать.

— Какие понятые? Зачем? Что здесь описывать? Машины? Золото? Мы что — воры? Или пьяницы? Что ж вы делаете?! — кричить Надія Медведєва.

На неї не звертають уваги.

— Выйдите, б...ди, не топчитесь! А то я вас поубиваю! — кричить жінка. Її обличчя стає червоним, вона задихається.

— Я пенсионер, туберкулезный, на учете в горбольнице стою. Покажи им квитанции! — горлає чоловік.

— Ах вы банда! Сукины сыны! — господиня сплескує руками.

— Не ругайтесь, а покажите квартирную книжку, — просить дільничний.

Надія Іванівна йде в кухню, шукає книжку, нервово розсипає папери на столі. Протягує квитанції.

— Плачу текущие долги, еще погашаю по 100 гривен этого проклятого судебного долга, — розповідає. — В месяц получается сумасшедшая сумма — 232 гривни только за воду, потому что у меня прописано пять человек. Всю пенсию отдаю за эту проклятую квартиру! Дед получает две тысячи гривен, на шахте Засядько пропахал всю жизнь проходчиком. Дочка получает 334 гривни на двоих детей как мать-одиночка.

Виконавці заходять до другої кімнати. Донька господарів Наталя тримає 2-річну дитину. 9-річна дівчинка сидить на дивані з круглими від страху очима.

Виконавці у взутті проходять по килиму в кімнату. Висмикують із розетки телевізор і упаковують у поліетилен.

— Не дам! Отдайте! — пенсіонерка кидається на телевізор, обіймає його обома руками, лягає зверху. Її відтягають виконавцi.

— Милая, помоги! — звертається пенсіонерка до журналіста "ГПУ". — Пойдем я тебе холодильник покажу, проверь на чем я сплю.

Кидається в кухню, відкриває холодильник. Там стоїть тарілка з 200 г ковбаси, яйце, пакет кефіру, шкірки від мандарина, варення.

— Что мне делать — воровать? Вешаться?! — плаче Надія Іванівна. — Недоедаем, платим сколько можем. Субсидию не дают. С мужем оба инвалиды. А они… Зачем пугают детей? 350 гривен в школу на окна отнесли. А попробуй не дать — ребенка заклюют.

— Вы и нас поймите — вам же никто на три тысячи гривен в долг в магазине продуктов не даст? А горводоканал должен давать? — пояснює інженер комунального підприємства Людмила Львова, 45 рокiв.

Кожен із двох телевізорів Медведєвих виконавець оцінює у 200 грн. Пояснює, за стільки вони підуть з аукціону через 10 днів. Якщо сім'я за цей час не погасить 3,5 тис. грн боргу.

— Дешево оценили? — запитує Олена Ворфлусєва. — Исполнитель пишет за сколько реально это можно быстро продать.

Наступна квартира розташована в тому ж будинку. Двері відчиняє 27-річний Роберт. Йому говорять, що він не виконав судового рішення про стягнення 1356 грн боргу за воду.

— Мы про суд ничего не знали, — розгублено каже господар. — А что вы в обуви идете? Надо ж как-то по-человечески.

— В законе нет "по-человечески", — кидає виконавець.

Юрист пояснює, що така форма як судовий наказ не вимагає обов'язкової присутності сторін. Розгляд комунальних позовів проводять без боржника.

Виконавці ходять по кімнаті, беруть усе, що вважають за потрібне.

— А вы имеете право так лазить? — дивується хазяїн.

Дільничний розводить руками.

— О, видите! Линолеум, новый рулон. Только купил — удобно выносить, — каже хтось.

Усі сміються.

— Да, смешно, — погоджується Роберт. — Цирк какой-то.

Лінолеум залишають.

— Мобилку надо забрать, — говорить виконавець.

Телефон опечатують і відносять. "Нокiю" оцінили в 100 грн.

— И когда уже это государство подавится, — каже Роберт.

Третє помешкання — у новій 12-поверхiвцi. Олена Пєскова займає дві квартири і не платить за послуги 22 місяці.

— Вау! В такой мы еще не были, — каже один із виконавців.

Вiтальня площею 16 кв. м. Через прочинені двері в санвузол видно розкішну сантехніку в стилі хай-тек.

— Какие проблемы? Сколько надо? — питає господар років 45. — Леночка, принеси три тысячи, пожалуйста.

Виконавці радяться. У них немає з собою касового апарату і брати гроші вони не хочуть.

— Ага, ты пойди им навстречу, а тебя потом прокуратура обвинит в коррупционных деяниях, — говорить один із них. — Я такую ответственность на себя не возьму.

Олена Ворфлусєва погоджується узяти гроші на відповідальне зберігання:

— Фуух, уже 20.00. Лена, может, по домам? — благають юриста змучені колеги.

Та погоджується продовжити рейд у суботу.

— На меня не рассчитывайте, в следующий ваш рейд попрошусь в командировку, маньяка ловить, — жартує дільничний.

Зараз ви читаєте новину «За комунальні борги забирають телевізори й мобілки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1089
Голосування Скільки часу Олексій Михайличенко протримається на посаді головного тренера київського "Динамо"?
  • 1) до зими
  • 2) до літа
  • 3) два роки
  • 4) повністю відпрацює трирічний контракт
Переглянути
Погода