"Віталік пручався і плакав, а Женя силою тримав його під водою. Мені наказав мовчати, інакше з друзями, лякав, поріже на шматки", — плаче 18-річна Людмила Луценко з міста Перечин на Закарпатті.
10 червня її півторарічного сина Віталія утопив у річці Уж 19-річний кавалер Євген Шепінтал.
Людмила — висока худорлява білявка у чорній кофті та високо підкочених джинсах. Увесь час дивиться вниз. Зустрічаємось у центрі Перечина. Вдома лишилася подруга Маріка, яка тимчасово живе з Людмилою. Її 44-річну маму Марію після смерті внука госпіталізували в обласну лікарню з епілепсією.
— Як Віталік помер, — каже Людмила, — мама два дні пила і курила, хоча раніше жодного разу не тримала в роті цигарок. Ускладнилася вроджена хвороба, вона кидала цеглою в машину "швидкої".
З матір"ю та 19-річним братом Євгеном Людмила живе в двокімнатній квартирі багатоповерхівки на вулиці Ломоносова. Мама раніше працювала швачкою, а чотири роки тому оформила пенсію по інвалідності. Батько їх покинув, коли Люді було п"ять років. Нині має іншу родину в Дніпропетровську. Євген працює будівельником, планує виїхати на заробітки до Санкт-Петербурга.
— Я завагітніла в дев"ятому класі. Віталій із Великого Березного (сусідній райцентр. — "ГПУ") був старшим за мене на чотири роки, — зізнається Людмила Луценко. — Він поїхав на заробітки до Чехії. Про вагітність не казала — боялася, що не схоче дитини. Більше з ним не бачилися. Після школи сиділа в декреті. Мама морально підтримувала. Жили на її пенсію та братову зарплату. Після народження Віталіка я ні з ким не зустрічалася. Чекала, аби він підріс.
У березні 2007-го подруга Мар"яна познайомила Людмилу із випускником Ужгородського комерційного технікуму Євгеном Шепінталом. Він із бабою та дідом жив у приватному будинку в ужгородському мікрорайоні "Радванка". Його матір безробітна, батько будівельник.
— Ми поїхали в гості до знайомих у Мукачеве, — згадує Людмила. — Вертаючись, заїхали в Ужгород. У кафе познайомились, подружились. Женя іноді дзвонив мені, приїжджав у Перечин, приносив диски із піснями, фільмами.
Євген скаржився, що в дитинстві його мама била за найменший непослух. Казав, вона його не любить.
Я завагітніла в дев"ятому класі
— У Жені очі різного кольору. Казав, через те, що його батьки били, — продовжує Людмила. — Він чогось не любив мого сина, весь час намагався його вщипнути, штовхнути. Думала, то пов"язане з його дитинством.
У неділю 10 червня Євген Шепінтал приїхав до Перечина. З вулиці покликав Людмилу.
— Просився до мене додому, — каже вона. — Але я сказала "ні", бо в мене хвора мама. Женя запропонував зустрічатися, та я відмовила. Тоді він попросив малого погуляти. Я не дала. Запропонував сходити скупатися на річку. Попросив обов"язково взяти Віталіка.
Людмила з Євгеном та малим попрямували на берег за місто.
— Трохи там посиділи, покупалися, — згадує дівчина. — Поки не прийшла моя мама. Женя почав сваритися з нею через тапочки, штовхнув. Коли я заступилася, запропонував піднятися вище по течії.
За кілька десятків метрів в урочищі Деживо Євген наказав дівчині розстелити ковдру.
— Почав щипати Віталіка, щоб той плакав, — зітхає Людмила. — Коли попросила заспокоїтися — рознервувався. Вийняв з кишені одну цигарку, хоча він і не курить, припалив і відійшов у бік. Повернувся, ліг біля нас. Тоді я вирішила перевірити, як він ставиться до мого Віталіка — прикрила очі і вдала, що задрімала. Женя схопив малого й поніс до води. Син спочатку плакав, а потім заспокоївся. Через три хвилини підхопилася, дивлюсь, а Женя топить Віталіка. Розкричалась, а він: "Йди сюди — я й тебе втоплю". Дитину кинув на глибину, а сам вискочив на берег.
Людмила зателефонувала подрузі й сказала, що Віталік втопився. Та прибігла з сестрою.
— Женя змусив нас шукати дитину біля берега, а він лежав на дні. Женя весь трусився. Подруга викликала "швидку". Через 5 хвилин Женя вийняв сина з води за ніжки. Лікарі пробували його врятувати, але він був мертвий.
Євген пояснив Людмилі, що говорити про утоплення міліції. На допиті жінка не втрималася й розповіла правду. Євгена затримали.
Із Євгеном Шепінталом зустрічаємось у Перечинській райпрокуратурі. Невисокий русявий хлопець у наручниках сидить схиливши голову.
— Втопив дитину, щоб одружитися з Людою, — ледь видавлює з себе. — З дитиною мама не взяла б невістку.
Коментарі
2