Увечері 20 березня працівники ДАІ патрулювали вулиці Житомира. На просп. Миру побачили "жигулі" 6-ї моделі. Автівка рухалася зигзагом, вимогу зупинитись проігнорувала.
— Авто було з такими ушкодженнями, наче потрапило в аварію, — каже 39-річний Микола Яцкевич з обласного ДАІ. Він показує відеоролик на комп"ютері. — Водій тікав від патрульних машин, постійно створював аварійні ситуації. Ми перекрили дорогу в селі Дениші, та він розвернувся і помчав у протилежний бік. Іноді розганявся до 120 кілометрів на годину. "Жигулі" переслідували сім автомобілів майже 80 кілометрів.
У селі Станишівка в утікача лопнуло ліве переднє колесо. Після цього автівка проїхала ще кілька кілометрів.
За словами міліціонерів, водій збирався вдарити молотком інспектора Святослава Кучинського. Патрульні скрутили чоловіка, відвезли на експертизу крові. Здавати аналізи він відмовився. Даїшники склали протокол за керування авто у стані сп"яніння. Тепер чекають суду.
— Я опинився не в тому місці і не в той час. Не знаю, за що мене гамселили, — дивується 26-річний Валентин Колійчук.
Він лікує струс мозку, забій нирок та гематоми на спині й сідницях у військовому шпиталі Житомира.
Валентин працює в оперативно-розшуковому відділі прикордонного загону. Живе в обласному центрі. Його 49-річний батько командує військовою частиною в райцентрі Попільня на Житомирщині, 45-річна мати — медсестра у Білій Церкві Київської області, брат Володимир, 24 роки, — студент Хмельницької академії державної прикордонної служби.
— Того вечора я їхав до Північно-регіонального управління прикордонників, — пояснює Валентин. — Хотів зайти до друзів, бо в них є Інтернет, а я якраз пишу диплом. Позаду побачив патрульну ДАІ. Вони притиснули мене на узбіччя. Тільки заглушив двигун, як даїшники на мене накинулися. Витягли за шкірки з машини і давай лупцювати.
Колійчук стверджує, що його били палицями, доки не знепритомнів:
— Коли прийшов до тями, руки були в наручниках.
Чоловік запевняє, що йому в обличчя бризнули рідиною із запахом спирту. Потім посадили в іншу машину.
— Я був у напівсвідомості. Пам"ятаю, як на "хонді" привезли до військового шпиталю. Мене нудило, лежав на підлозі. Наручники не знімали. Моя дівчина, як побачила синці, то заплакала, — веде далі Валентин. — Вона теж військовослужбовець. Думаю, сталось якесь непорозуміння. Мене з кимось сплутали.
Колійчук написав скаргу на міліціонерів до військової прокуратури.
— Валентин перевівся до нас із Чернігівщини, — зазначає начальник Житомирського прикордонного загону Володимир Єгоров, 37 років. — Працює із жовтня 2007 року. Спокійний, флегматичний. У пояснювальній написав, що того вечора випив із друзями по чашці кави.
4 
35413
Коментарі
1