"Ми летіли вниз зі швидкістю не менше 140 кілометрів на годину, — розповідає 35-річна киянка Лідія Політовкіна про аварію під Алуштою 18 липня. — Було таке враження, що їдемо лише на бокових колесах. Зустрічні машини з"їжджали вбік, з вікон вилітали люди... Потім машини освітили дорогу — метрів 150 було встелено людьми і їхніми останками".
Жінка лікує забій тазу в травматології Уманської міської лікарні на Черкащині. Її 28-річний чоловік, муляр Олександр Кондратюк, лежить поряд із рваними ранами лівої руки. 15-річну доньку Діну виписали. Їм усім досі сниться аварія. Уві сні вони кричать і намагаються за щось схопитися.
На трасі Сімферополь–Ялта неподалік села Ізобільне в Криму автобус "Кароса" правим боком наскочив на кам"яну стіну. У нього відмовили гальма. Кажуть, були додаткові гірські, але вони не працювали. Автобус віз людей до Ялти. У салоні були 41 дорослий пасажир та 11 дітей. Майже всі з Умані. Водії — 41-річний Сергій Даніч та 39-річний Григорій Міщенко — із Чернігівщини. Шестеро уманців загинуло на місці, один помер у лікарні.
Лідія Політовкіна жодного разу не була на морі. Цього року вмовила чоловіка поїхати. Кума Наталя з Умані дала телефон жінки, яка організовує відпочинок у Ялті. За 600 грн відвозить туди й назад, забезпечує триразове харчування і проживання у квартирі протягом десяти днів.
— Ми спокусилися, що так дешево, — приєднується Олександр Кондратюк. — Бо в нас у Києві за такі послуги треба заплатити по 2,5 тисячі за людину.
Чоловік показує на мобільному фото 10-річного рідного брата Сергія, який їхав з ними. Хлопчик лікує сильний струс мозку в лікарні у Сімферополі. Його не можна транспортувати.
— Виїхали з Умані о шостій ранку, — згадує Політовкіна. — Перед цим якась жінка зібрала гроші й побажала щасливої дороги. Паспортів сказали не брати. Уманчанка Тетяна Кабанчук нас супроводжувала.
Автобус постійно зупинявся. Ламались гальма, кипіла вода в радіаторі. Водії ремонтували, пасажирам нічого не пояснювали. Їхали повільно. Стояла страшна спека, кондиціонера у салоні не було, пасажири скаржилися.
До Ялти залишалося 33 км. Попереду був найскладніший поворот. Хтось попросив водіїв зупинитися, перевірити справність автобуса. Але ті запевнили, що все буде гаразд. Мовляв, скільки тут уже залишилося.
— Раптом автобус почав прискорюватися, — каже Олександр. — Водій намагався гальмувати. У салоні засмерділо горілими колодками. Ми вискочили на зустрічну смугу і полетіли вниз.
— Я обхопила руками доньку, Саша — брата, — перебиває жінка. — Але від удару Сергійка вирвало і він полетів у вікно. Я перекинула доньку через себе в середину проходу, сама впала. По мені топталися люди. Коли автобус завис на стіні, на мені лежало відірване крісло. Чоловік був у салоні, а голова стирчала з вікна. Сергійка довго не могли знайти. А потім Саші не вдавалось його підняти, бо обоє були в крові й малий постійно вислизав.
Попутні машини стали в ряд й освітлювали дорогу. Якийсь хлопчик увесь час гукав маму. Приїхали кілька машин "швидкої" з Алуштинської лікарні. Головний лікар керував, кого треба везти, а кому вже допомога не потрібна. Попутки відвозили туристів до лікарні. Кондратюка й Політовкіну з дітьми підібрала сім"я з Москви.
В автобусі їхали 20-річна Олена Покаленко та 23-річний Олександр Кондратюк. Дівчина загинула відразу, хлопець за три години. Восени вони мали відгуляти весілля.
Саші не вдавалось підняти Сергійка, бо обоє були в крові й малий постійно вислизав
— У мого чоловіка і в того хлопця були різні лише по-батькові. У лікарні мені висловлювали співчуття, думали, то мій чоловік загинув, — каже Політовкіна.
17 пасажирів привезли до міської лікарні в Умані. Разом з ними їхав рефрижератор з тілами.
— Коли рефрижератор нас обгонив, жінка з нашого автобуса голосила — там везли її чоловіка, — згадує Політовкіна. — Пам"ятаю, що дорогою в Крим цей чоловік помінявся місцями з однією жінкою.
Минулої суботи уманців ховали. Олену Покаленко й Олександра Кондратюка — в одній могилі.
51-річні батьки дівчини Лідія й Іван Покаленки живуть у чотириповерхівці на вулиці Урицького, 32. На Черкащину вони переїхали з Дніпропетровська 15 років тому.
— Лєна вивчилася тут на медсестру, — плаче батько. — Працювала у приймальні міської лікарні. З початку року вони з Сашею жили у нас. 16 липня донечка взяла відпустку. Вони з Сашею дуже хотіли удвох поїхати в Крим.
Батьки кажуть, що діти поспішали й не встигли попрощатися. Лідія Петрівна приносить їхні фотографії. Її старший син вже два місяці в Алжирі, на похорон не приїхав.
У дорозі Покаленки весь час передзвонювалися з донькою. Олена казала, що автобус ламається. Останній раз говорили за десять хвилин по дев"ятій вечора.
— Несправедливо, таких хороших дітей Бог забрав, — каже сусідка Покаленків 35-річна Леся Зерник. — Саша ж чотири рази по місяцю служив контрактником у Новобогданівці. Розміновував міни і вижив. Три місяці тому розрахувався і працював монтажником в Умані.
Марія Кондратюк народила Олександра у 40 років. Пологи були важкими. Сорок днів тому поховала батька, у чоловіка Бориса паралізовані ноги.
— Людям не повернули сумок, мобільних, грошей, — приєднується до розмови інша сусідка, 77-річна Надія Барашок. — Наживаються на чужому горі. У Лєни не стало цепочки з двома кулончиками і сережок.
Жінки говорять, що Марія Кондратюк після похоронів сина майже не спить:
— Саша був її надією й опорою. Він вчився заочно в інституті, сам платив ще й гроші батькам слав. Лєночка золота дитина була, все уміла робити. Такі діти заслуговують раю на землі, а не на небі.
Мерія відкрила рахунок для тих, хто поховав рідних, забезпечує ліками вцілілих. У міськраді досі працює штаб допомоги і телефон гарячої лінії (04744) 3 33 96.
Водії Сергій Даніч та Григорій Міщенко зараз перебувають в Алуштинській міській лікарні. За фактом ДТП порушено кримінальну справу. Проводиться технічна експертиза автобуса. За її результатами проти водіїв можуть порушити кримінальну справу.
В аварії під Алуштою 18 липня 2007 року загинули шестеро жителів міста Умані Черкаської області, ще один помер у лікарні:
Безланов Руслан, 31 рік
Голинська Лілія, 42 роки
Кондратюк Олександр, 23 роки
Любеч Олександра, 52 роки
Овсяннікова Наталія, 24 роки
Покаленко Олена, 20 років
Філіпота Сергій, 49 років
2 
1
Коментарі