Кременчуцький нафтопереробний завод Полтавщини — найбільше нафтопереробне підприємство України. Транснаціональну фінансово-промислову компанію "Укртатнафта", якій належить Кременчуцький НПЗ, створили 1994 року указами президентів України та Республіки Татарстан. Здавалося б, за підприємством стоять не окремі фінансові угруповання, а держави, тому про махінації не може бути й мови. Однак...
1999 року зі списку акціонерів "Укртатнафти" зникли власники дрібних пакетів акцій. Замість них з"явилися американська корпорація SEA Group International inc. (9,96% акцій) та швейцарська компанія AmRuz Traiding AG (8,336%). Їх контролює Наїль Маганов — перший заступник генерального директора "Татнафти". Аферу здійснили із використанням поширених у ті часи векселів. Операція суперечила низці чинних законів України.
За акції розпочали судову тяганину, що тривала понад п"ять років. На початку серпня 2008-го Київський апеляційний господарський суд відхилив скарги компаній SEA Group International inc. та AmRuz Traiding AG щодо рішення Господарського суду столиці. За позовом Фонду державного майна України він визнав незаконним придбання за векселі 18,296% акцій компанії "Укртатнафта".
Таке рішення не сподобалося тим, хто програв у суді. Тому вони вдалися до дій, які, на їхню думку, мали б змусити українську сторону віддати 18,296% акцій. Нині контрольоване татарськими акціонерами "Укртатнафти" підприємство "Компанія "Сувар-Казань" намагається відсудити в "Укртатнафти" $450 млн. Борг, про який каже татарська сторона, виник через її шахрайські дії.
Історія виникнення "боргу" така. Спершу підконтрольне татарським акціонерам колишнє керівництво "Укртатнафти" на чолі із Сергієм Глушком укладало фіктивні договори про постачання нафти Кременчуцькому НПЗ із МПП "Авто", товариствами з обмеженою відповідальністю "Таїз" і "Техно-Прогресс". Зазначимо, що проти цих трьох компаній українські правоохоронні органи порушили чимало кримінальних справ за фактами несплати податку на додану вартість при імпорті нафти, несплаті інших податків і зборів. Ці структури належать татарським акціонерам закритого товариства "Укртатнафта".
Не можна сказати, що нафту не постачали. Дещо привозили, але недодали сировини на $450 млн. Проте колишні керівники "Укртатнафти" та її татарські акціонери підписували фіктивні документи про наявність боргів "Укртатнафти" перед МПП "Авто", товариствами "Таїз" і "Техно-Прогресс" за нафту, що не надходила.
Україні вдалося змінити підконтрольний Маганову менеджмент "Укртатнафти", але він заручився підтримкою прем"єр-міністра
Три згадані структури передали свої права на незаконно створений "борг" "Укртатнафти" товариству "Компанія "Сувар-Казань", що також належить татарським акціонерам "Укртатнафти". Так учиняли з єдиною метою — зробити "Укртатнафту" банкротом. Але для того, щоб вона опинилася в пастці, як забезпечення позову товариство "Компанія "Сувар-Казань" зажадало від судових органів Республіки Татарстан накласти арешт на майно "Укртатнафти" в Росії, а саме на права "Укртатнафти" у відкритому акціонерному товаристві "Татнафтопром". Що й було зроблено.
"Татнафтопром" — найперспективніша компанія Татарстану із розробки важкодоступних покладів високосірчистої, парафінової, високов"язкої нафти та її переробки. Україні належить 73,92% його акцій. Наша держава розраховувала, що "Татнафтопром" постачатиме сировину до Кременчуцького НПЗ. Але татарські акціонери "Укртатнафти" завадили цьому. "Татнафта", в якій Наїль Маганов обіймає посаду першого заступника генерального директора, висунула "Татнафтопрому" умови, за яких нафту не могли транспортувати до України. Сировина "Татнафтопрому" під адміністративним тиском Маганова трубопроводами "Татнафти" (монополіста нафтотранспортного ринку Татарстану) потрапляла до місцевого Нижньокамського НПЗ за внутрішньоросійськими цінами. При цьому експортну квоту "Татнафтопрому" в розмірі 33% від об"єму нафти, що добувають, забирала "Татнафта", яка постачала призначену для України нафту на міжнародний ринок за світовою ціною.
Також згадаємо компанію "Татнафтопром-Зюзєєвнафта", яка володіє Зюзєєвським нафтогазовидобувним промислом. У ній "Татнафтопрому" належить 80%. Україна володіє правами на 59% активів "Татнафтопром-Зюзєєвнафта". Запаси родовищ, які належать "Татнафтопром-Зюзєєвнафта", оцінюють у 60 млн т. При найсприятливішому коефіцієнті видобування в 0,5 ці запаси нафти за нинішніми цінами коштують $15 млрд. Відповідно, частка України становить $8,85 млрд, що в декілька разів перевищує вартість "Укртатнафти".
Таким чином, аферисти із Татарії намагаються позбавити нашу країну компанії "Татнафтопром", найскромніша оцінка активів якої становить $10 млрд (до "Зюзєєвнафти" потрібно додати запаси "Черемшаннафти" і "Карабашнафти").
До певного часу тішило те, що Україні вдалося змінити підконтрольний Маганову менеджмент "Укртатнафти". Нове керівництво останньої змогло ліквідувати численні корупційні схеми, які використовували представники старого менеджменту. Зокрема, уникнення від сплати імпортних та експортних мит, ПДВ. Держбюджет України поповнили сотні мільйонів доларів.
"Укртатнафта" не на словах диверсифікує джерела сировини, завозячи нафту з Білорусії й Ірану. Компанія стабільно забезпечує ринок нафтопродуктами за цінами, нижче ринкових, а Кременчуцький НПЗ істотно поліпшив виробничі показники. Крім того, стабільна робота цього підприємства — це нормальна соціальна обстановка в регіоні.
Але нині через оборудку з "Укртатнафтою" татарські аферисти намагаються викрасти не 18,3% цієї компанії, а позбавити Україну власності на суму, що в п"ять разів перевищує власність самої "Укртатнафти".
3 
1
Коментарі