28-річна Тетяна Ломпорт просиділа у слідчому ізоляторі 1,5 року. Вона їздила на заробітки до Туреччини, працювала в нічному клубі. В Україні проти неї порушили кримінальну справу за торгівлю людьми.
— У меня умирала бабушка, приехала, а меня загребли, — каже Тетяна. — Следователи хотели получить повышение, для этого надо было раскрыть организованную преступную группировку. А это — минимум трое членов. Двух они уже нашли, меня сделали третьей.
Тетяна — симпатична висока струнка брюнетка з кучерявим волоссям. Родом із міста Горлівка Донецької області. Незаміжня, дітей не має. Займалася консумацією.
Консумантки — працівниці нічного клубу. Їхнє завдання — складати компанію клієнтам-чоловікам і змушувати їх витрачати гроші. Жінки підтримують розмову, танцюють, випивають. По завершенні роботи закладу отримують ставку плюс відсоток від витраченого клієнтом. Інтим із ним заборонений. У Туреччині консумація офіційно дозволена, країна надсилає запрошення на роботу.
Тетяна спочатку працювала в Японії. Згодом через горлівську фірму "M.P.A" виїхала до Туреччини, влаштувалася в нічний клуб "Малібу". Фірма "M.P.A", згідно із заявленим видом діяльності, надавала інформаційні послуги, однак допомогла влаштувати консумантками 14 осіб.
— Мене закрили 22 квітня 2008 року, — каже Тетяна Ломпорт. — Слідчі на той момент уже зшили справу по групі, яка відправляла дівчат у сексрабство. Члени групи — це двоє організаторів і я, потерпілі — 14 консуманток. Не давали мені адвоката, не казали батькам, де я. Заводять у кабінет, а там уже кричать троє слідчих: "Признавайся! Не признаєшся, твоє життя закінчилося. Будеш у жіночій зоні п'ять років робити "душ". Це оральний секс із зечками. В ізоляторі страшно. Боялася підхопити туберкульоз і бліх. У лазню ходили з туберкульозницями. Годували нас слизькою ячмінною кашею. Камера не провітрювалася, а там курили всі, окрім мене. Щотижня проводили "шмон" — обшук, коли все перевертають, їжу змішують із білизною, заглядають навіть у труси.
Зрештою, справу передали до Ворошилівського райсуду Донецька. 13 із 14 консуманток відмовилися від претензій, потерпілими себе не вважають.
— Дівчата розказували, що їх тримали у СБУ по 12 годин. Змушували підписати, що у Стамбулі працювали повіями, — каже 24-річна Анжела Колесник, консумантка з "Малібу". — Вони підписували, хоч нічого такого не було. Таня працювала так само, як і ми. Єдине порушення, що ми їздили по туристичній візі, а не по робочій. Не хотіли довго чекати.
Не має претензій також інша консумантка 27-річна Антоніна:
— У клубі забороняли спати з клієнтами, — запевняє. — Робота проста: сидиш із мужиком, усміхаєшся, випиваєш, тягнеш час, слухаєш його брєдні. Зранку клуб платить від 50 до 100 доларів. Я працювала в "Малібу" два роки, кожні два місяці їздила додому. За цей час заробила на машину.
Після кількох засідань суддя 50-річна Лариса Переверзєва відпустила всіх звинувачених на підписку про невиїзд.
Справу досі розглядає. Намагається з'ясувати претензії останньої потерпілої. Та не може їх сформулювати.
— Звинувачення не має ніяких доказів, справа просто розвалюється, — каже Сергій Салов, адвокат Тетяни Ломпорт.
Тетяна намагається забути слідчий ізолятор. П'є заспокійливе, аби той не снився.
Коментарі