— Було це на перерві перед уроком музики. Спустилися в підвал, там є кілька класів, ждали вчительку. Стасік проходив мимо майстерні і злегка стукнув рукою об її двері, — розповідає 11-річна Настя Дерев'янко, однокласниця Станіслава Скляра зі школи селища Нові Санжари Полтавської області.
— Виглянув дядько, спитався, хто стукає. І сховався назад. З іншої кімнати вийшла техпрацівниця, почала кричати на Стаса. Била його ногами по ногах. Узяла за капюшон, штовхнула до дверей. Ми всі полякалися, пищали, щоб його не трогала. Казала такі матюки, стидно повторить. Потім гепнула Стаса об двері, кричала: "Тепер ще головою попробуй постукати". У нього лоб почервонів.
Це сталося місяць тому. Мати Станіслава, 36-річна Ліна Скляр, подає позов до суду. Вимагає звільнити зі школи техпрацівницю Антоніну Світличну.
— У дитини струс мозку, синяки на ногах. Із уроків прийшов, як із хреста знятий, — розповідає Ліна Миколаївна. — Я побігла до школи. Діти в один голос розказували, як сина побила прибиральниця. Вона віднікувалася спочатку, а тоді погукала мене в коридор. Каже: "Так усе дістало. Якби в руках швабра була, нею била би". Син на очах помінявся після того. Закривається в кімнаті, не хоче говорити, плаче. У самої три дні очі не просихали. Від Стаса не відходила. Боялася, щоб собі чого не зробив. Пішов до школи, розказує, уборщиця його бачить і сміється в очі. Вбив собі в голову, що вона йому хоче вилити в обличчя якусь кислоту. Ходили до психолога. Син наче оговтався. Та зустрічатися з тією жінкою все одно боїться.
Станіслав — єдина дитина в батьків. Занять не пропускає, навчається добре. Чотири екзамени склав на високі бали.
— Звільнити працівницю не маю підстав, — каже 63-річний Микола Решетило, директор Новосанжарського навчально-виховного комплексу. — Їй винесли догану. Усіх, хто працює в школі, прошу слідкувати за дітьми, робити зауваження. Діти є діти — щось б'ють, ламають. Може, Тоня переусєрдствувала. Каже, не била його.
Антоніна Світлична працює прибиральницею у школі понад 20 років. Кілька місяців тому вийшла на пенсію, роботи не залишила. У селищі кажуть, дала директорові хабар, щоб не звільнив після такого випадку.
— Я ледь кінці з кінцями звожу. Зарплата — 800 гривень, які там узятки, — говорить Антоніна Світлична, 55 років. — У слюсарку гепають постійно, наче собак дражнять. Бачила, як цей хлопець стукав. Зробила йому зауваження. Взяла за капюшон, до дверей підвела. Казала, аби ще головою попробував. Та не била. Звільнятися не збираюся, нічого страшного не зробила.
У міліції відкрити кримінальну справу відмовилися. Радять батькам подати до суду, щоб компенсувати витрати на лікування й отримати моральне відшкодування.
3 
1
Коментарі
13