"Коли Руслан побачив, що з Машиної голови юшить кров, то відволік за кофтинку непритомну дівчину у підвал. Потім зняв кросівки, штани, курточку і викинув у смітник. Фотографії, які знайшов у сумочці, забрав собі. І пішов додому спати, — розповідає 37-річна Тамара Лисенко, старший інспектор Центру громадських зв"язків УМВС у Рівненській області. — Якби відразу викликати "швидку", дівчина була б жива. Експертиза показала, що вона стікала кров"ю до п"ятої ранку".
19-річна Марія Щербакова вчилася на третьому курсі Рівненського державного гуманітарного університету. Збиралася стати театральним режисером. 2 вересня її знайшли мертвою у підвалі дев"ятиповерхівки на вулиці Вербовій у Рівному. Закривавлене тіло побачили діти. Перелякані хлопчаки гукнули дорослих, а ті викликали міліцію.
Увечері 1 вересня Марія святкувала з однокурсниками День знань. Гуляли містом, сиділи у кафе. Близько 23-ї години друзі провели дівчину на маршрутку.
Марія вже підходила до свого будинку, коли її перестрів 26-річний Руслан Велесів. Спробував зав"язати розмову, запросив на каву. Студентка не знала його, але тут підійшли хлопець і дівчина, які виявилися спільними знайомими. Усі зайшли у кафе "Любава". Випили трохи спиртного. Десь о першій ночі Марія поспішила додому. Руслан взявся її проводити. Падав дощ, і вони забігли в якийсь під"їзд покурити.
Руслан почав чіплятися до нової знайомої, та опиралася. Хлопець розлютився і зіштовхнув дівчину зі сходів другого поверху. Марія розбила голову об бетон і знепритомніла. Молодик затягнув її в підвал і залишив там помирати.
Зіштовхнув Марію зі сходів другого поверху
З однокурсниками Маші Щербакової розмовляємо в університеті перед парою. Дівчата перев"язали волосся чорними стрічками. Хлопці дивляться у підлогу.
— Нам здається, що вона ось-ось зайде до зали, — 23-річний староста Ельдар Магомедов сидить на краю сцени. — На першому курсі нас було тринадцятеро. Залишилося семеро — от і весь курс. Маша була єдина, хто міг всіх помирити і все організувати. На її батьків дивитися страшно було після похорону — вона була єдиною дитиною у сім"ї.
— Коли до її будинку приїхав катафалк по тіло, здійнявся сильний вітер, — пригадує 40-річна викладачка Галина Борейко. — На цвинтарі вітер вщух і задощило. Кажуть, коли ховають хороших людей, завжди дощить. А коли священик заговорив про Машу — несподівано засяяло сонце.
19-річна Руслана Велика бачила, як міліціонери відтворювали злочин — слідчий експеримент.
— Руслан детально показував, як все сталося. Як тягнув тіло у підвал, як зняв з Маші кросівки, як прав свою куртку від крові, — розповідає дівчина. — Убивця витяг з Машиного гаманця останні десять гривень і купив у супермаркеті дві пляшки пива. Потім пішов додому змивати з рук кров.
— Ми возили на цвинтар сніданок — печиво, цукерки і бутерброди — вона їх дуже любила, — Тетяна Віннік, 19 років, дістає з гаманця значок у формі ока, який їй подарувала Маша. — Її хлопець, Льоша, був на курс старший. На похороні він так і не зміг підійти до могили. Сидів в стороні і плакав. Вони зустрічалися майже два роки. Нещодавно посварилися через якусь дрібничку.
— Маша показувала мені дві книжки з п"єсами, які привезла з Алмати. Туди вона їздила з мамою у гості до бабусі, — розповідає кураторка ІІІ курсу Тамара Магадова, 63 роки. — На похороні підійшла її мама і передала мені книги. Одну з них, чорну комедію Олександри Марініної, будемо ставити на пам"ять про Машу. Вона обожнювала комедії. Драму ставити не зможемо, бо сліз не стримаємо.
2 
1
Коментарі
3