Нещодавнє захоплення торговельно-виробничого центру "Кіровський" у центрі Дніпропетровська довело, що це місто можна вважати батьківщиною вітчизняного рейдерства. 17 липня цього року 30 озброєних чоловіків силоміць виселили з будівлі, що належить ТВЦ "Кіровський", працівників цього підприємства. Вибили двері, потрощили меблі та офісну техніку, забрали трудові книжки майже всіх працівників та інші документи.
Звісно, працівники "Кіровського" не опустили рук. Вони звернулися до майже всіх органів влади, які можуть завадити загарбникам: президента України, прем"єр-міністра, голови Секретаріату президента, секретаря Ради національної безпеки й оборони, міністра внутрішніх справ, генерального прокурора. Та поки що ніхто з них не відреагував на звернення. Це може означати, що влада "благословила" чергову хвилю рейдерського свавілля. А оскільки для захвату "Кіровського" не була використана звична рейдерська схема з фіктивною легітимацією "нових господарів", можна зробити висновок: загарбники вдалися до бандитизму. Повернімося назад і подивимося, чи справді це так.
Але спочатку кілька слів безпосередньо про ТВЦ "Кіровський". Будівля цього підприємства розташована в центрі Дніпропетровська. Вона може й не багато коштувати, але земельна ділянка, на якій вона стоїть, має значний інтерес для забудовників житла. Тому вони заплатять тому, хто захоче продати цю землю. Справжні власники "Кіровського" навряд чи погодяться на це. Адже з 1994 року кожен із 659 працівників підприємства є його співвласником. За рахунок цього вони живуть та утримують свої сім"ї. Очевидно, що "виселити" колектив із жаданої будівлі просто так не вдалося б. Тому рейдери вдалися до безпідставного захоплення.
17 липня їхніми діями керував Шистопал, який скрізь заявляв, що він — новий директор "Кіровського" і прагне дістатися свого робочого місця. Проте влаштований ним та його бойовиками погром підпадає під 194-у статтю Кримінального кодексу — навмисне знищення чи пошкодження майна — він ніяк не пояснив.
Потім було підроблено статут підприємства
У Шистопала був напарник, а точніше — напарниця. Її прізвище — Магомедова. Саме вона придбала 1% акцій ТВЦ "Кіровський" й використала статус співвласника для підробки статутних документів. Разом із Шистопалом сфальсифікувала протокол конференції співвласників підприємства таким чином, що до її рук потрапили 63% частки ТВЦ. У результаті Магомедова нібито отримала право приймати рішення за колектив підприємства. Це право вона використала для призначення Шистопала новим директором "Кіровського". Потім було підроблено статут підприємства. Сфальсифікований документ надавав Шистопалу необмежену владу над торговельно-промисловим центром. Наступним кроком була зміна юридичної адреси і спроба переконати реєстраторів внести відомості в Єдиний державний реєстр таким чином, щоб легітимувати Шистопала на посаді директора ТВЦ "Кіровський".
Проте до логічного завершення цей процес не довели. Напевне, їм увірвався терпець, і вони вирішили діяти радикально. Тому 17 липня і штурмували підприємство.
Однак це ще не вся інтрига. Адже Шистопал і Магомедова — не головні дійові особи рейдерської операції, а виконавці. Її мозком, а точніше — двома мозками, є Гарегін Арутюнов і Михайло Соколов.
Арутюнов відомий органам внутрішніх справ під прізвиськом Гарік. Свою рейдерську кар"єру починав у команді колишнього прем"єр-міністра Павла Лазаренка. Тоді він працював у сфері факторингових операцій, а простіше — вибивав гроші з боржників банку. За це Арутюнов отримував 10% від суми боргу. Згодом він пішов у "політику" й опинився у партійному списку БЮТу.
Його незмінний партнер по рейдерству — Михайло Соколов. Із самого початку своєї кар"єри опікувався питаннями "злиття та поглинання" підприємств. Тобто був юридичним консультантом для рейдерів, а згодом відкрив свій бізнес у цій "галузі" української економіки. Нині він — народний депутат і займає позицію N127 у партійному списку БЮТу.
Є достовірна інформація, що Арутюнов і Соколов щільно пов"язані з лідером донецького злочинного угруповання Нурулісламом Аркалаєвим на прізвисько Нурік. Аркалаєв у списку Партії регіонів — N72.
Тепер зрозуміло, чому захоплення ТВЦ "Кіровський" нагадувало радше бандитський погром, ніж сплановану рейдерську операцію. Представники двох нібито протилежних політичних сил зуміли знайти спільну мову — але лише на ниві "дерибану" чужого майна.
Навряд чи можна очікувати, що організатори та виконавці захоплення підприємства отримають по заслугах. Проте хочеться сподіватися, що державна влада зуміє захистити постраждалих працівників "Кіровського".
5 
1
Коментарі