— Замість допомоги получили проблеми. Нас позбавили пільг і хочуть відсудити купу грошей. Віддавати не маємо з чого. Ледве зводимо кінці з кінцями. Весь наш статок — будинок. Якщо не зможемо відстояти свої права у суді, доведеться і його продати, — каже 39-річний Михайло Биргеу з міста Первомайськ на Миколаївщині.
Він — приватний підприємець, займається ремонтом меблів. Із дружиною 33-річною Юлією виховують вісьмох дітей — 15-річного Андрія, 14-річного Павла, 12-річного Івана, 11-річного Богдана, 10-річну Настю, 8-річного Святослава, 6-річну Анну й Давида, 3 роки.
2003-го родина оформила соціальну допомогу для малозабезпечених. Щомісяця отримували близько 7,5 тис. грн. Торік соцпрацівники виявили в документах помилку. Через суд вимагають повернути 137 тис. грн у державний бюджет.
— Родом ми з Владисловки (село Вільшанського району на Кіровоградщині. — ГПУ). Працював ветеринаром, жінка гляділа дітей. 2003 року колгосп розвалився. Рішили перебратися в Первомайськ. Місто — більші перспективи. Купили хату на п'ять кімнат. Виплачували за неї частинами. Устроївся майстром на меблеву фабрику. Десь за рік відкрив власну справу з ремонту меблів. Бізнес ішов погано. Грошей ледь хватало, аби платити податки. 2012-го рішив закрити підприємство. В реєстраційній службі сказали, що це займе кілька років. У деклараціях на соцдопомогу писав — "підприємство у стані ліквідації". З таким документом йшов у налогову. Там його два тижні перевіряли, потім виписували довідку на отримання виплат, — розповідає Михайло Биргеу.
— Про те, що підприємство закрили, випадково дізнався від знайомої торік. Першим ділом пішов в управління соцзахисту. Там порадили стати на облік у центр зайнятості, принести звідти довідку. Інакше виплати припинять. Усе зробив, як сказали. Та замість допомоги пригрозили судом. Мовляв, останні півтора року наша родина незаконно получала допомогу. Декларації, які приносив, — липові. Нібито силою заставляв податківців їх видавати.
— Чоловік нас обманював. Приносив довідки з податкової, що підприємець. Насправді, півтора року значився безробітним. Його родині мали б припинити виплати, як малозабезпеченим. Бо пільгу дають, коли є стабільний дохід, нижчий прожиткового мінімуму, — говорить Олена Колесниченко з місцевого управління соцзахисту населення.
— Соцпрацівники наполягають, що Михайло свідомо подав неправдиву інформацію в управління. Про закриття підприємства — знав. Ще 2014 року його повідомили заказним листом. Він значиться в реєстрі, — каже юрист Олена Петренко. — Михайло стверджує, ніякого повідомлення не отримував. Ознайомитися з реєстраційною справою не міг, бо за копію кожного аркуша мав заплатити 110 гривень. Винна податкова інспекція, що видавала довідки. Адже самотужки їх Михайло не друкував.
Соцпрацівники скасували решту пільг родини Биргеу. Вони живуть на 3 тис. грн у місяць, які Михайло заробляє ремонтом меблів.
— Економимо кожну копійку. Харчуємося з того, що вродило на городі. З одежі купуємо найдешевше — взуття з дермантину, одяг на секонд-хенді. Знайомі допомагають. Недавно один сусід приніс 200 гривень, другий — мішок муки. Стараємося, щоб діти не голодали. Вдома завжди є наварена каструля борщу чи супу, — додає Михайло Биргеу. — Троє наших дітей — астматіки. Потрібно купувати інгалятори, возити на обстеження, в соляні шахти. Це затратно. Доводиться позичати. Торік сам переніс операцію на коліні. Не міг відкласти, бо залишився б інвалідом.
Наступне судове засідання буде 10 травня.
2 
1
Коментарі