21 серпня у Житомирі вбили 9-річну Оксану Воєводіну. У злочині зізнався її 13-річний сусід Анатолій Бризінський.
Оксана з батьками жила на п"ятому поверсі будинку N12 на вул. Малікова. Бризінські — на третьому. Діти дружили, разом гралися. В"ячеслав Бризінський, молодший брат Анатолія, навчався з Оксаною в одному класі.
— Уранці 21 серпня Оксанка взяла веломашину і пішла до однокласника, — згадує бабуся дівчинки Галина Приймак, 70 років. — Десь в 11 часов я спускалася вниз. Дивлюся: на третьому поверсі веломашина стоїть. Я подзвонила в двері Славіка, але ніхто не відчинив. Забрала веломашину в квартиру. Потім я подумала, що онука злякається, коли її не знайде. Вертаюся і знов дзвоню. Вийшов Толік, страшним таким голосом сказав, що Оксана була, але пішла.
Мати дівчинки 38-річна Лілія Приймак працює в екологічній лабораторії, батько Роман Воєводін, 35 років, ремонтує автомобілі. У Лілії від першого шлюбу є 18-річний син Андрій.
— Я одразу відчула, що Оксани немає в живих, — веде далі Галина Василівна. — Якесь відчуття. Зять узяв мотоцикла, прочесав кладовище, річку. Я ходила по дворах. Славік усе казав, що Оксани не бачив. Увечері до нас пришла Лєна, мама Толіка. Сказала, що треба викликати міліцію. Помагала шукати, обдзвонювала Оксанкіних однокласників. Заспокоювала, що дитина знайдеться. Насправді, вона просто заговарювала зуби.
Близько 3.00 міліціонери викликали на вулицю Анатолія Бризінського. Щойно той вийшов, як на нього кинувся міліцейський собака.
— Лєна ще обурювалася, що лякають її сина, — каже Галина Приймак. — А Толік признався.
Уранці наступного дня тіло Оксани знайшли. Воно було в рюкзаку у сміттєвому контейнері біля будинку. Роман Воєводін одним із перших побачив ноги доньки.
— Як почула крик Роми, сама збігла вниз. Міліціонери підпирали двері з вулиці, але я так пхнула, що аж повідлітали. Бачила, як Оксаночку витягували з сумки на землю. Вона була складяна, ноги перебиті сокирою.
Міліцейський собака знайшов знаряддя злочину та капці дівчинки на Польському цвинтарі, що за кілька хвилин ходи від будинку.
Лєна просила вибачення. Я їй: "Хіба батьки винуваті, що діти дурнуваті?"
— Толік спочатку задушив Оксану рушником, а потім перебив кості, — закриває обличчя долонями Галина Василівна. — Які страхи!
Анатолія затримали. Нині він у приймальнику-розподільнику для неповнолітніх. До в"язниці не сяде, бо на момент скоєння злочину мав 13 повних років. Імовірно, відбуватиме покарання у спецшколі.
— Як це так, убивця трохи побуде у спецшколі, а потім вийде на волю? — розводить руками Галина Приймак. — Приходила до нас Лена. Просила вибачення. Я їй: "Хіба батьки винуваті, що діти дурнуваті?" А вона як не цибне! Кричить, що її Толік там голодний сидить.
23 серпня дівчинку поховали.
Фото Оксани стоїть на столі в її кімнаті. Поряд — гребінець. На ньому — кілька золотавих волосин дівчинки.
— Оксанка так хотіла в школу, — каже її брат 18-річний Андрій Приймак, брат дівчинки. — Мама все їй купила.
Діти у дворі кажуть, що Анатолій убив Оксану, бо та обізвала його жирною свинею. Хлопець має надлишкову вагу. Рідко виходив на вулицю, переважно грався вдома в комп"ютерні ігри.
2 
1
Коментарі
2