Уранці 13 вересня в село Жукля Корюківського району Чернігівщини автобусами з Чернігова, Ніжина, Прилук та Харкова приїхали близько 60 вірян та священиків Української православної церкви Московського патріархату. Заблокували вхід до Покровської церкви. Трьох чоловіків, за їхньою згодою, прикували ланцюгами до дверей храму. Коли о 10.00 приїхали священики Київського патріархату, місцеві жителі виштовхали прибічників Московського за огорожу.
Із 1991 року церква належала МП.
— Три роки тому нашого батюшку отця Івана перевели служити в Кіровоградську область, — розповідає телефоном староста церковної громади Микола Давиденко, 52 роки. — Хороший був чоловік, турбувався за храм. Потім до нас став приїжджати правити отець Микола із сусіднього села Козилівка. Церкву занедбав — он берези на даху повиростали, пташки скло в дверях повибивали.
Селяни скаржилися, що священик брав забагато грошей за відправи. За приїзд та похорон вимагав 150 грн на бензин. Від Козилівки до Жуклі — 14 км.
— Мене тепер почали звинувачувати, що ніби я взяв 50 тисяч, щоб розвалити Московський патріархат. А те, що ми три роки їздили в єпархію у Чернігів, просили прислати нам священика, який би жив у селі, не згадують. Та в нас дехто й різниці не знає — чим Московський від Київського відрізняється. Люди голосували саме проти отця Миколи. У Московському патріархаті відмовились прислати батюшку, то ми в Київського попросили. Нам головне, щоб господар був у церкві. Владика Іларіон не відмовив, призначив отця Іллю.
На зборах 28 серпня за перехід церкви до Київського патріархату проголосували дев"ять із 10 представників церковної громади. Рішення підтримали й інші селяни. Із 8 вересня 2009 року Покровська церква перейшла до Київського патріархату. Наступного дня Микола Давиденко передав новому священику ключі.
О 10.00 13 вересня єпископ УПЦ КП отець Іларіон мав представити громаді їхнього батюшку протоієрея Іллю Бідняка.
— Мені не спалося, бо до трьох годин ночі боліли зуби, — розповідає 71-річна Марія Архипенко, яка живе біля церкви. — О четвертій мене розбудила перелякана внучка. Каже: бабо, хтось нашу церкву ламає!
На місце збіглися люди.
— Подзвонили о 5.30. Кажуть, до храму автобуси з"їхалися. Я пішов туди, — згадує староста. — Стоять автобуси, написано — "На замовлення". Попитав, звідки. Кажуть: із Ніжина, Прилук приїхали. До дверей священики поприковувалися. Ходили хлопці у футболках із написами "За Россию!", "За царя!" Плакатів понавішували. Особливо нас обурив — "Київський патріархат придумали фашисти-націоналісти". У нас партизанське село!
Селяни скаржилися, що священик брав забагато грошей за відправи
Люди викликали міліцію з райцентру. Правоохоронці намагалися вмовити розблокувати вхід до храму.
— Коли владика Іларіон приїхав, уперед ринулися наші жінки. Плакати ті поперекидали. За ними — чоловіки.
Хтось у натовпі пирснув газом із балончика.
— Бійки не було. За 15 хвилин усіх розігнали. Вони сіли в автобуси, а ми ввійшли в храм. Почалася служба, — каже Микола Давиденко.
Четверо священиків УПЦ МП звернулися до лікарів зі скаргами на побиття. У прес-секретаря Чернігівського єпархіального управління отця Захарія Керстюка струс мозку та забої.
— Я був прикований ланцюгами до дверей церкви, — розповідає він. — Місцеві тільки кричали. А били якісь заїжджі хлопці. Було видно, що підготовані й перевдягнуті в ризи націоналісти. Спочатку вдаряли в живіт, а коли людина згиналася від болю, били по потилиці та витягали за межі церковного двору.
Отець Захарій запевняє:
— Жителі Жуклі на отця Миколу в єпархіальне управління не скаржилися, бо скарги були б зареєстрованими і на них би відреагували. Староста церковної громади — нелегітимний, зборів церковної десятки не було, а чотири підписи із дев"яти — підроблені. Документи про передачу церкви іншому патріархату відділ у справах релігій облдержадміністрації підготував за два дні, а губернатор одразу їх підписав. Коли ж розблокували храм — міліція була на боці Київського патріархату.
У Жуклі люди радіють новому батюшці:
— До Миколи ходило два-три чоловіки, а до Іллі — хмара.
Міліція чергує біля храму.
Із 1989-го в селі була квартира для священика.
— Тепер вона прийшла в негодність: підлога згнила, дах протікає. Шукаємо для отця Іллі будинок, — говорить Давиденко.
Покровській церкві 95 років.
1 
1
Коментарі
2