— Нас тупо кинули, — каже 20-річний третьокурсник Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Просить не писати його імені. — Обіцяли, що ми отримаємо мовну практику, підзаробимо, а ми просто батрачили.
Торік студенти кафедри тюркології планували літні канікули. П"ятеро друзів вирішили поїхати до Туреччини.
— Подзвонили у фірму, яка відправляє людей до Туреччини, — розповідає один із них. — Нам пообіцяли, що видадуть робочу візу, працюватимемо по чотири години на добу, житимемо в п"ятизірковому готелі. Що може бути краще — жити в суперготелі, отримувати мовну практику і ще й заробляти?
Студенти погодилися. За контрактом заплатили фірмі "АТ-Груп" по $350. 3 червня двоє хлопців і троє дівчат вилетіли до Туреччини.
— На паспортному контролі нам поставили туристичну візу на 60 днів. Представник фірми сказав, що документи робляться. Повезли в готель неподалік Анталії. Поселили в напівпідвальні кімнати: голі стіни, низька стеля, вікон нема. Три ліжка і шафка. Дівчата жили в одній, а я з другом та одним турком — в іншій. Туалет страшний, милися в старій ванні. Наш шеф-менеджер із готелю не знав про контракт. Вважав нас добровольцями.
Українців змусили обслуговувати туристів з 9.00 до 1.00.
— Розважали їх, — каже студент. — Щодня о 9.30 — збори. Запізнився на хвилину — штраф. Тоді 40 хвилин ходиш біля ресторану, бажаєш приємного апетиту туристам. Дівчата займалися з курортниками танцями, йогою, аеробікою, волейболом, ми організовували ігри в дартс, водне поло. Обідали лише з туристами — самому не можна. Ніякої мовної практики не отримували, бо на курорті здебільшого росіяни. Вони лише посилали нас. Наш шеф тільки кричав, турки-офіціанти оббріхували. Вигадували, що дівчата сплять із туристами. Усе через те, що подруга відмовила в близькості синові засновника фірми.
Згодом один українець повернувся — він мав гроші на дорогу назад.
— У липні дали нам по 200 баксів, — розповідає ошуканий. — Ми чекали вихідного, хотіли втекти додому. Але до нас прийшли жандарми з автоматами. Повезли у відділок. Брали відбитки пальців, фотографували. Дівчат змушували підписувати документи, що працювали повіями, мене називали сутенером. П"ять днів там просиділи, аж поки нас не повернули додому.
В Україні студенти поскаржилися на компанію, яка відправляла їх до Туреччини. За фактом незаконної угоди стосовно людини міліціонери порушили кримінальну справу.
— На ту фірму вийшли, — каже 41-річний Микола Жукович з обласної міліції Київщини. — Вуз поки що не несе відповідальності, бо факт його причетності не встановлений.
— Університет жодного відношення не має, — виправдовується завідувач кафедри тюркології 37-річний Володимир Підвойний. — Із цією фірмою ми ніяких угод не укладали.
13 
1
Коментарі