— Донька золота була. Послушна, домашня. Радилася зі мною навіть про те, яку сукню на роботу вдягти. Ремонт хотіла в хаті зробити. З мене грошей ніколи не тягнула. Думала, мені на старість поміч буде, а донечку вбили, — плаче 55-річна Наталія Железняк із села Демидів Вишгородського району на Київщині.
Її донька 24-річна Ліна зникла 5 квітня торік. Пішла на роботу й не повернулася. У неї, як і в матері, того дня були погані передчуття. Дівчина перед роботою казала, що не хоче нікуди йти. А мати вмовляла залишитися вдома, відпочити.
— Ліночка працювала в магазині "Ашан" на Петрівці в Києві. Викладала товар. Ніколи роботи не пропускала, навіть коли хворіла. Їздила щодня на 13.00, працювала до пів десятої, — продовжує Наталія Миколаївна. — Добиралася додому попутками, тому я завжди її зустрічала. У той вечір мені зателефонувала начальниця доньки, і сказала, що Ліни не було на роботі. Я не повірила. Додзвонитися їй не могла.
Наступного ранку мати з односельцями прочісували околиці Демидова. Шукали в лісі та на закинутій фермі неподалік дому. Опитували сусідів і знайомих. Напередодні подруга переписувалася з Ліною есемесками. Потім її телефон вимкнувся. Інша дівчина згадала, що віталися дорогою на роботу — була в навушникам, із телефоном у руках. На третій день мати звернулася до міліції.
— У мене не хотіли приймати заяву. Говорили, що донька повернеться. Коли подзвонила на гарячу лінію в Київ — міліціонери самі приїхали до нас додому. Але шукати не поспішали. Говорили, немає зачіпок.
Цілий рік я шукала дитину. Їздила на програму "Жди меня", зверталася до екстрасенсів. Вони казали, що її за границю продали в рабство. То дзвонили з Молдови — що Ліна попала в автокатастрофу. Кілька разів вимагали гроші за інформацію про неї.
6 липня тіло Ліни Железняк знайшли метрів за 500 від дому. У день зникнення вона йшла на маршрутку близько 11.00 ранку. 16-річний Сергій Шевченко та його товариш 23-річний Микола зрізали метал на фермі. Затягли туди дівчину. Зґвалтували й задушили. Тіло викинули в канаву, прикидали сміттям. Із сумочки вкрали 200 грн і телефон. Рідні про це дізналися випадково.
— Старший з п'яну проговорився сусіду, з яким житло винаймав. Мовляв, Ліну рік шукають, а ми її вбили, — каже мати. — Той чоловік розказав моєму братові.
Уночі Миколу затримали, він усе розказав. А наступного дня арештували Сергія. Він спочатку теж признався. А тепер має адвоката й відмовляється. Мені казали, він хворий — матір свою ґвалтував. Батьки його п'ють. Але адвоката хтось йому таки найняв.
У селі кажуть, що ці чоловіки не раз грабували та вбивали людей.
— Той Сергій ніби когось зґвалтував. Але його відкупили. Ще на них п'ять убивств і вісім зґвалтувань. Як обшуки робили, знайшли зброю і багато мобілок — усе крадене, — говорить сусідка Железняків. — Микола розказав, що Ліну вони побачили здалеку. Йшла в яскравій блакитній куртці та джинсах. Малий сказав: "Таку лялечку я не пропущу". Показував, як тягли дівчину. Вона кликала на допомогу. Коли зґвалтували, Сергій наказав задушити шарфом.
Наталя Миколаївна впізнала доньку за одягом.
— Там уже одні кісточки були. Голова окремо лежала. Шматки протрухлого одягу — курточка голуба з рожевими вставками, шарфік. Окремо кросівки були. Ще впізнала волоси світлі й резинку — у той день вона коски у хвостик зібрала, — згадує мати. — Вона дуже гарна була. Всі говорили, що в неї незвичайні очі, а ручки, як у королеви — маленькі й білі. 3 серпня цього року їй було б 26. Хочу, щоб цих нелюдів покарали. Хоч довести, що вони зґвалтували мою дівчинку важко, бо пройшло багато часу.
По закінченні школи Ліна вивчилася на кухаря-технолога в Катюжанському училищі. З 5-місячного віку мати виховувала її сама. Має трьох старших синів — Вілена, В'ячеслава й Сергія.
Підозрювані перебувають під вартою. Їм загрожує до 15 років ув'язнення.
2 
1
Коментарі