Його шукали п"ять років. За цей час він устиг пограбувати серед білого дня чотири ювелірні магазини в Донецьку, Дніпропетровську та Запоріжжі. Під час останнього нападу — 2 грудня минулого року — із донецького ювелірного салону "Золотий лев" він за 3 хв. виніс золота на 200 тис. гривень.
Перед нападом зловмисник підірвав телефонні розподільні щити, які обслуговували центр Донецька. Таким чином вивів з ладу сигналізацію "Золотого лева".
Почувши вибухи телефонних щитів, охоронець Олександр Спічка, 28 років, хотів вийти з магазину подивитися. Але назустріч йому йшов хтось у страшній гумовій масці — у вигляді обпеченого обличчя. Направив на охоронця наган. Перша куля влучила Сашкові в ногу. Той упав. Нападник вистрілив у нього ще раз. Направив пістолет на Лілю, продавщицю магазину, і наказав їй складати коштовності у велику чорну сумку. Сам розбив дві вітрини і почав згрібати туди золото.
Директор салону Жанна Юхимівна з переляку замкнулася у своєму кабінеті. За пограбуванням спостерігала через відеокамеру. Натиснула на кнопку тривоги і викликала охоронців з приватної фірми. Ті застали грабіжника ще в магазині. Але йшли на озброєного нападника голіруч.
— Із відчинених дверей "Золотого лева" на них полетіли бойові гранати, — згадує Олександр Усіков, директор приватної охоронної фірми"Нові технології". — Один з охоронців закрив собою двох дівчат, які вийшли із дверей сусіднього магазину. Його поранили осколки. Зачепило і другого: нападник кинув гранату під наш автомобіль.
Під час відступу з магазину злочинець пробивав собі дорогу п"ятьма гранатами наступальної дії — Ф-1. Кинув в охоронців й одну світлову. Міліція з"явилася лише за 40 хвилин, коли від грабіжника вже й сліду не було.
Восени 2003-го у Запоріжжі було пограбовано ювелірний салон "Золота рибка". Почерк грабіжника той самий: озброєний, стріляє не вагаючись.
Ще раніше, 2001-го, із дніпропетровського магазину "Діамант" зловмисник викрав золота на 70 тис. гривень. Того ж року у Донецьку пограбував магазин "Водолій".
Міліція з"явилася лише за сорок хвилин, коли грабіжника вже й сліду не було
Грабіжник завжди промишляв під Новий рік — коли на прилавки виставляли великі партії товару.
У Донецькій обласній прокуратурі було створено спеціальну робочу групу з розшуку невловимого "ювеліра". Ледь не щотижня хід розслідування відстежував особисто прокурор області Олексій Баганець.
Через скупників краденого золота та торгівців зброєю врешті-решт вдалося вийти на слід злочинця.
— Сторож сімферопольського дитсадка і колишній міліціонер Сергій К. і був тим невловимим "ювеліром", якого ми шукали п"ять років, — розповідає Андрій Шеліхов, начальник управління карного розшуку Донеччини. — Арештувати злочинця з Донецька до Криму виїхала спеціальна група.
Сергій, 41 рік, полюбляв дарувати дружині та тещі дорогі золоті прикраси. Достаток у сім"ї був, подарунки жінок не дивували. Ніхто не питав чоловіка, де той бере гроші на купівлю діамантових кольє та золотих обручок вартістю десятки тисяч гривень. Адже його офіційна робота сторожа таких доходів не приносила.
Частенько відлучався з дому. Пояснював, що у нього багато друзів, доручення яких він виконує.
— До 1991 року Сергій був дільничним інспектором Залізничного відділу міліції Сімферополя, — продовжує Андрій Шеліхов. — Його звільнили через невихід на роботу. Коли ми поряд із магазином "Золотий лев" знайшли кинутий револьвер-наган ручного складання, осколки бойових гранат та залишки майстерно зроблених саморобних вибухових пристроїв, зрозуміли, що тут діє людина добре знайома з різними видами зброї, можливо, хтось із колишніх правоохоронців чи військових.
Під час обшуку у квартирі Сергія знайшли 18 бойових гранат і три автомати, пістолет ТТ, обріз мисливської рушниці. Зброю грабіжник тримав у тайнику, обладнаному на лоджії. Ні дружина, ні теща навіть не підозрювали, що ховає Сергій на балконі.
Прокурор Донецької області вимагає для Сергія довічного ув"язнення.
"Я зустрів своє щастя"
Більш ніж півроку колишній охоронець донецького ювелірного салону "Золотий лев" Олександр Спічка, 28 років, прикутий до ліжка. Після нападу сімферопольського "гастролера" в нього кулею роздроблений один із хребців. Олександр переніс кілька важких операцій. Лікарі кажуть, що він все-таки буде ходити.
Продавщиці магазину "Золотий лев" купили для Олександра інвалідну коляску. Він отримує пенсію трохи більше ста гривень на місяць. Утримують батьки-пенсіонери. Трохи допомогли працівники донецької державної служби охорони.
— Сподіваюся, що зможу ходити, — сказав Олександр "ГПУ". — Мені сьогодні дуже потрібні спеціальне функціональне ліжко та тренажери для ніг. Та грошей на їх придбання немає.
А ще Олександр поділився своєю радістю.
— Я зустрів своє щастя. Із медсестрою Яною, 21 рік, познайомились у лікарні, вона за мною доглядала. Потім почала приходити робити уколи додому, — радіє Олександр.
Коментарі
1