17 березня у столичній лікарні швидкої допомоги від інсульту помер 28-річний Сергій Пересунько.
— Серьожа дуже мучився, — розповідає його сестра 32-річна Валентина Пересунько. — 6 березня з колегами грав у клубі в більярд. Одні кажуть, пив тільки каву й кока-колу, інші — випив трохи віскі. Уночі йому мгновенно стало погано. Приїхав додому. Вранці його повезли в лікарню. Провели токсикологічне дослідження. У крові алкоголю не виявили, але знайшли етиленгліколь.
Усі системи й органи хворого були уражені. Намагалися врятувати, однак за 11 днів Сергій Пересунько помер. У нього залишилася вагітна дружина Яна. У липні вона має народити доньку.
Сергій Пересунько працював у відділі боротьби з незаконним обігом наркотиків Голосіївського районного управління міліції у столиці. Після його загибелі прокуратура відмовилася відкривати кримінальну справу.
— Мого брата отруїли, а ніхто й не поцікавився, де в організмі взявся той етиленгліколь, — говорить Валентина.
Етиленгліколь — токсичний спирт без кольору і запаху. Спричиняє загибель людини. Його використовують як антифриз для автомобілів, у виробництві синтетичних смол і штучного волокна.
— Серьожа так хотів доньку і так її і не побачив, — плаче сестра загиблого. — Він завжди був м'який, товариський, мав купу друзів. Займався спортом, був кандидатом у майстри спорту з легкої атлетики. Колеги казали, що Серьожа робить 60 відсотків роботи у відділку. Бувало, дзвоню йому опівночі, а він: "Я в засаді, не можу говорити". Дуже любив роботу.
Напередодні в автокатастрофі загинув Михайло Андрела, напарник Сергія Пересунька. Його машину начебто занесло на слизькій дорозі і кинуло на бетонну стіну. Кримінальну справу теж не відкривали.
Окрім Пересунька й Андрели, за чотири місяці у Голосіївському районному управлінні міліції загинули ще двоє міліціонерів. Один — від інфаркту, другий — через набряк головного мозку.
— Те, що у нас із початку року чотири смерті, — випадковість, — запевняє Юлія Мусташ із Голосіївського районного управління міліції.
Олександр Терещук керує управлінням трохи більше як рік. Раніше він очолював Печерське районне управління. У січні 2008-го там за загадкових обставин загинув оперативник Михайло Бабич, 22 роки. Його знайшли у ліфті багатоповерхівки на вул. Мазепи.
— Міша вже був в агонії, — згадує його мати Лідія Бабич, 52 роки. — Його побили, вибили зуби, порвали куртку. Потім вистрелили в потилицю.
Загибель Михайла Бабича теж не розслідували. Печерська прокуратура встановила, що він застрелився під впливом алкоголю та ревнощів.
— Ну як так? — говорить мати. — Виходить, Міша сам себе побив, розірвав куртку, вистрелив собі у потилицю зверху вниз, потім витер пістолет і обережно поклав біля себе. Сказали, що зуби випали від пострілу. Але тоді лежали б десь поряд, а їх не було.
Батьки впевнені, сина не стало через роботу.
— Міша займався справами на Печерську, — розповідає Лідія Бабич. — Через це його прибрали. Ми три роки не можемо добитися справедливості. Зараз просимо провести експертизу в головному бюро судово-медичної експертизи Мінздраву. Спеціально відкопали тіло. Але міліція і прокуратура всіляко уникають ексгумації. Слідчий каже, що за три роки нічого не можна встановити. У сина був проламаний череп до пострілу, а мені говорять, то трепанацію робили. Всі взаємопов'язані, всі всіх прикривають. А моя дитина в землі.
Після смерті сина Михайло Бабич пережив інсульт.
— Тарас Чорновіл недавно дозволив ексгумацію батька, похованого 11 років тому, — каже 64-річний Михайло Бабич. — А у нас за три роки нічого не можуть встановити.
Бабичі зверталися до екстрасенсів на передачі "Битва екстрасенсів". Ті сказали, їх сина дуже жорстоко вбили.
Перед загибеллю Михайла Бабича керівник Печерського районного управління Олександр Терещук перейшов працювати до столичного главку.
2 
1
Коментарі
37