Хмельничанин 45-річний Сергій Пальохін тримає у хліві самця африканського лева. 2-річна тварина важить 200 кг. За два роки досягне статевої зрілості, матиме масу майже вдвічі більшу.
— Я 15 років працюю в цирку, 14 із них — адміністратором, — Сергій Олександрович зустрічає у приватному дворі мікрорайону Дубове. — Тварин із молодості люблю. Від 1994 року тримаю павіана Мікі. Він розумний, як людина. З ним багато номерів ставив. Позаторік вирішив займатися хижаками. За 10 тисяч доларів купив цей клубок шерсті. Їздив по нього в місто Гайсин Вінницької області. Амур був рябий, як леопард.
Веде до хліва, що межує з тісним вольєром. Відчиняє двері. Звідти вистрибує лев, починає бігати кругами, чухатися гривою об дротяну сітку. Сергій заходить усередину — тварина лягає на спину, підставляє господареві живота, починає бавитися. Грайливо обнімає його лапами.
— Не бійся. Зараз я зістриг Амурові кігті, а були по 5 сантиметрів, — Пальохін кладе руку в пащу левові. — Кілька місяців тому я водив його на повідку, але це вже небезпечно. Хотів придумати совмєстний номер з Мікі. Не знаю, чи вийде, бо в природі павіани і леви ворогують.
Щодня лев з'їдає 5 кг телятини або печінки, іноді — свинячі ратиці. Додатково господар дає риб'ячий жир, молоко, сир, яйця.
— Люди з мене сміються. Кажуть, візьми нас замість Амура, — всміхається. — Я такий, що часом сам мівіну їм, а на нього по 150 гривень у день іде. Зараз намагаюсь економить, м'ясо беру по знакомству з м'ясокомбінату.
Сергій Олександрович виходить із клітки. Лев починає жалісливо нявчати, гризти автомобільну шину.
— Я до нього лише раз силу приміняв. Кілька місяців тому зайшов з електрошокером і газовим балончиком. Спеціально пшикнув газом, потім ударив током. Лев має знати, хто у дворі вожак. Із тих пір тільки шокер бачить, одразу скавчить. Я з електрошокером ходжу, ніколи не мав проблем. Торік у Київській області був випадок. Ми з цирком їздили. Доки одна жінка купувала квитки, її 7-річний син заліз через три забори до Амура. Чую вереск. Заскакую до лева, а він сперся лапами на малого і лиже лице. Той перелякався. Ще було раз, якийсь алкоголік заліз на територію. Від Амура так тікав, що дві сітки розірвав, як павутину.
На сусідському подвір'ї метушиться жінка, називається Тетяною. Між вольєром та нею — лише сітка.
— А чого мені Амура боятися, — говорить. — Я ж його малим на руках носила.
Левові тут дедалі тісніше. Сергій Пальохін просив мера надати місце у зоокуточку місцевого парку. Поряд із кліткою ведмедиці хоче облаштувати вольєр для Амура.
— Я щодня приходитиму, прибиратиму, годуватиму. Головне, щоб дали місце, — розказує. — Як не дасть, то обгороджу півдвору, але зроблю Амуру гарні умови.
7 
35413
Коментарі