У травні 2004-го в Сумах знайшли тіло невідомого чоловіка. На встановлення його особи міліція запросила місцеву пенсіонерку Ніну Яцишину. Жінка впізнала свого колишнього чоловіка Сергія. Забирати тіло відмовилась. Його поховали за державний рахунок. Довідку про смерть чоловіка видали на руки колишній дружині.
Торік до Сум приїхала з Черкас 54-річна Галина Дуденко, рідна сестра Сергія Яцишина. Оформлювала на брата пенсію. Цілий день ходила, збирала документи, а ночувати прийшла до братової хати. Двері відчинила колишня його дружина Ніна. На поріг не впустила. Показала довідку про смерть Сергія й порадила провідати його могилу. Галина була шокована, адже Сергій живе в колишній батьківській хаті в селі Березняки під Черкасами.
Невдовзі Галина приїхала до Сум із братом.
— Ми пішли в міліцію, — розповідає жінка. — Дільничний показав нам свідоцтво про смерть брата і сказав, що його жінка успадкувала житло. Кажу: так брат же живий, ось перед вами.
— Я показую свій паспорт, — Сергій Яцишин, 58 років, затягується цигаркою, — а мені: "Нічого не знаємо, ось документ".
У Сергія Яцишина і Галини Дуденко є ще два брати — Іван та Микола. Іван живе у власній квартирі в Черкасах, а Микола донедавна жив у Вінниці. Нині переїхав у Березняки до Сергія.
29 років тому Сергій і Ніна Яцишини розлучилися. Жінці з доньками Інною та Лілею відійшла двокімнатна квартира. Чоловік переїхав у хату на інший бік міста.
Ніна працювала лаборантом "Теплокомуненерго", Сергій — електриком у будівельному управлінні N408, потім на заводі імені Фрунзе. Його портрет висів на дошці пошани в центрі Сум. Якийсь час Сергій мав цивільну дружину. Потім розійшовся і з нею.
Дай три тисячі доларів, щоб він хоч якусь халупу купив
2002-го Яцишина на роботі скоротили. Кілька місяців він сидів без грошей. Почав пити і майже не виходив із хати.
— Мені подзвонили сумські міліціонери, — згадує Галина Дуденко. — Кажуть: "Якщо хочете бачити брата живим — приїжджайте". Я помчала. Зайшла в хату до нього — і вжахнулася. Худий, змарнілий, голодний. Жити не хотів. Кілька разів пробував повіситись — невдало.
Галина силоміць привезла брата в стару батьківську хату в селі Березняки.
— Хотіла його підлікувати, вивести з пияцтва, — каже. — Ніну попередила, що він поживе в мене.
Дотепер Сергій хазяйнує під Черкасами. Тримає худобу, птицю, допомагає сусідам на городах. Тим часом колишня дружина зайняла його хату в Сумах.
Сергій і Галина намагалися порозумітися з Ніною, коли наприкінці минулого року приїхали на похорон молодшої доньки Яцишиних — 33-річної Лілі. Поки чоловік плакав на могилі, його сестра підійшла до Ніни.
— Сірьожі ж треба криша над головою, кажу їй, — згадує Галина. — Давай якось розберемося мирно. Хочеш — живи в тій хаті. Але дай йому три тисячі доларів, щоб він хоч якусь халупу купив під Черкасами. У крайньому разі продай квартиру. Вона розвернулась і пішла. Я не хотіла сваритися в такий день.
У РАГСі Галині видали довідку про смерть Сергія.
Сергію Яцишину призначили пенсію, але довідки про смерть не скасували. Прокуратура Зарічного району Сум готує документи для суду. Після нього чоловік зможе претендувати на житло, з якого його виписали.
37-річна Інна Шишова, донька Сергія і Ніни, на боці батька. З матір"ю не розмовляє.
— Як мати в якомусь трупі упізнала батька? — дивується Інна. — Я думала, він помер, а тут його побачила.
3 
35413
Коментарі