"Любима моя, кохана Олічка, дітки мої. Я вас дуже люблю, простіть мене. Те, що я думаю зробить — це великий гріх, але цього не ізбіжать. Я цю кашу заварив, мені її розхльобувать. Сісти я не сяду, а щось робить треба. Олічка, приїжай, бо це все тільки для тебе і наших діток. Даже якщо не приїдеш, то все це збережіть для дітей. Після того, як мене більше не буде — то ти зможеш мене забуть. Живіть щасливо. Я дуже виноватий. Прости, єслі сможеш. Я тебе дуже любив і дуже ревнував".
Це записав 7 січня на відеокамеру 33-річний Сергій Грицюк із села Василівка Вознесенського району Миколаївської області. За кілька годин він узяв дві мисливські рушниці, набої і розстрілював односельців. Застрелив трьох. Ще трьох скалічив.
Село Василівка — за 30 км від райцентру. Там живуть 326 людей. Після занепаду місцевого колгоспу офіційно працюють не більше двох десятків — у дитсадку, на пошті, клубі та бібліотеці. Решта тримають господарство.
Сергій — місцевий. Його батьки вже покійні. Працював водієм, а останні кілька років жив із господарки. Випивав, конфліктував із дружиною Ольгою. 2006-го закодувався. Виховували двох доньок — 5 та 7 років.
— Робив, як усі, — каже 41-річний Олександр Бірта, сільський голова Григорівки, до якої належить Василівка. — З усіма наче мирив.
Спочатку Сергій зустрічався з Оксаною, старшою сестрою своєї дружини. З часом зрозумів, що полюбив молодшу. Оксана вийшла заміж за Бориса Крецу, народили трьох дітей. Жили неподалік від Сергія з Ольгою.
— Недавно Борис рішив побить Серьогу за гріхи молодості, — розповідає чоловік із села, що не називається. — Але Серьога показав йому, що ще хто кого. У нього ж два дробовики було — один свій, другий від батька лишився. Борис злякався, написав заяву в міліцію, що Сергій йому угрожає. Серьогу обіщав посадить, показав запис на диктофоні з угрозами.
На Новий рік Грицюк випив горілки. Почав лаятися з жінкою. Його затримали міліціонери. Ольга, побачивши, що чоловік запив, забрала дітей і поїхала до батьків.
6 січня з райвідділу Сергій повернувся у порожню хату. Розплакався, узяв камеру.
— Ти найкраща, найвродливіша, найрозумніша у світі, — каже Сергій на відеозаписі. — І діточки у нас самі гарні. Я погано відносився і до тебе, і до дітей. Хай Юлічка простить. Вона ще не понімає, правда. Юлічка, доця, вибач, я тебе дуже люблю. Я, мабуть, був воспитаний сухим, холодним, жорстоким. Олічка, я хочу, щоб ти знайшла кохану людину, яка поважала б тебе і наших дітей, а не так, як я... Я сам усе спортив. Сидіть я не хочу.
Сергій радить, що Ольга має робити із двома земельними паями та майном, аби ті не пропали. Просить вибачення, що не склав заповіту. Дружину називає люблячою матір'ю і дружиною, яка, "на жаль, не для мене".
Цілу ніч Грицюк пив ліки й горілку. Переглядав відеозаписи з родиною. Близько третьої ночі до нього прийшов Борис Крецу. Сергій вистрелив йому у скроню. Узяв патрони, п'ять пляшок із бензином і "іжом" поїхав до будинку Крецу. Кинув у вікно запалені пляшки. Почалась пожежа. З хати вискочили люди, збігались сусіди. У 35-річну Оксану Чернат, Борисову дружину, Грицюк вистрелив двічі, у 62-річну сусідку Віру Лепську — тричі. Обидві померли.
— Люди кричали, збігалися, — розказує сільський голова. — А він ішов по вулиці і стріляв куди попало. Поранив Борисових батька Михайла Крецу і сина 14-річного Дениса, сусідку Вікторію Рябець. Стріляв у пожежну машину, яка приїхала на виклик, по хатах, у воздух.
До Василівки виїхали дві міліцейські машини. Сергій був упевнений, що його застрелять. Однак його затримали. На допитах Грицак розповідає, кого ще хотів убити — сусідів, матір Бориса.
Гільзи досі шукають по вулиці. Загиблих поховали, потерпілі лікуються. Дружина Сергія — Ольга Чернат із дітьми 10 січня повернулася до Василівки.
2 
1
Коментарі
15