Мачуха била семирічну Світланку Головню гумовим шлангом по руках і ногах, по голові й грудях. Схопила дитину за плечі і з силою штурхнула на раму дверей, потім на долівку. Дівчинка знепритомніла — як виявилося пізніше — від закритої черепно-мозкової травми. Того дня, 4 лютого 2005 року, в кімнату випадково нагодилася бабуся-односельчанка зі Станішівки Житомирського району, де Світланка жила з 33-річною мачухою Оксаною Яциною та двома зведеними братами. Батька вдома не було — він майже весь час проводить у Москві на заробітках.
— До мене прибігла бабуся, сказала, що у Світланки йде кров із голови. Попросилася викликати "швидку", — згадує 35-річна селянка зі Станішівки Анна Турченко. — Я сама одразу пішла до Яцури. Дівчинка лежала непритомна, уся мокра, з рота йшла кров, серця не було чутно. Я запитала в Оксани, що сталося, але чіткої відповіді не отримала. Тоді почала робити Світлані непрямий масаж серця. Не допомагало. Потрібно було відвезти її в Житомир, до лікарні. На "швидкій" сказали, що протягом двох годин машин не буде, всі, мовляв, виїхали на дальні рейси. Мене трусило. Я побоялася сама сідати за кермо, хоча маю права. Попросила сусіда Мішу. Добралися до лікарні. Коли я почала роздягати дівчинку в приймальному покої, то побачила синці й сліди від побоїв... Я вийшла з кабінету, а Міша залишився. Він чув, як Оксана пропонувала лікарям гроші, щоб вони не повідомляли про це в міліцію.
Потім Оксана Яцина пояснювала сусідам і слідчим — мовляв, Світланка каталася на санчатах, упала, отримала травми. Але їй не повірили.
Батько зміг приїхати тільки через два тижні після операції
У Житомирській обласній дитячій лікарні встановили, що у дівчинки важка черепно-мозкова травма. Світлану Головню поклали у реанімацію і одразу прооперували. Дівчинці довелося робити трепанацію черепа. У лікарні дитина тоді пролежала майже місяць, після чого її виписали. Вона стала інвалідом ІІ групи. Потім, у травні, Світлані довелося ще місяць провести у лікарні — їй пломбували кістки черепа, де залишалася після операції вм"ятина.
У лікарні Світланку відвідували сусіди — батько зміг приїхати тільки через два тижні після операції. Носили книжки й підручники, бо у сільській школі дівчинка була однією з найкращих учениць першого класу.
— Вона весь час просила щось поїсти. Склалося навіть враження, що дитина не доїдала чи взагалі голодувала, — хвилюється односельчанка Анна Турченко.
— Зазвичай діти перебірливі, а вона їла все, що ми їй не приносили. Навіть лікарняну їжу всю з"їдала. Коли приїхав батько, я йому порадила перевірити внутрішні органи доньки... Одягнена Світланка була в лахміття. Вона дуже довго з нами не розмовляла. Днів три-чотири звикала до нас. Потім почала щось розповідати. Не хотіла залишати лікарню, боялася повертатися додому.
У Станішівку Світлана більше не повернулася — її батько розірвав стосунки з Оксаною Яциною і зійшовся із житомирянкою Людмилою Лозуновою. Тепер його дочка живе у Людмили, а Сергій Головня знову поїхав до Москви на заробітки.
— Коли Світланка лежала у лікарні, там же лікувала свою дочку моя колега, — розповідає Людмила. — Вони розговорилися з батьком Світланки. Сергій бідкався, що потрібно їхати на роботу, та немає на кого лишити дитину. Колега його познайомила зі мною, так і зійшлися.
Журналіст "ГПУ" розмовляв зі Світланкою Головнею по телефону. Дівчинка говорила злякано, але привітно. У нової мачухи їй живеться значно краще. Про торішню трагедію з нею просять не розмовляти.
У нової мачухи їй живеться значно краще
— Вона мені робить зачіски кожен вечір, хоче бути перукарем, — розповідає Людмила. — Я щоденно зі школи її забираю. Колишня дружина Сергія, мати Світлани, кудись повіялася. У них було ще дві дитини після дівчинки, але вони померли маленькими. Сергій по-своєму дуже любить дочку. Не хоче її нікуди віддавати. Про притулок не може й бути мови... Звичайно, дівчинка й досі не може відійти від того, забути. Не говорить про той випадок, хіба інколи мимохіть. Іноді, коли набігається під час ігор, у неї болить голова. Не кажу вже про те, скільки занять Свєта пропустила у школі. Тепер їй важко.
Медики не беруться передбачати, якими можуть бути наслідки черепно-мозкової травми, отриманої у ранньому дитинстві. Але визнають, що такі травми не минають безслідно.
Оксана Яцина, яка побила Світланку Головню, має двох своїх неповнолітніх синів. Зараз вони залишилися без опіки — мати відбуває покарання у виправно-трудовій колонії. Їй присудили чотири роки ув"язнення за нанесення тяжких тілесних ушкоджень дочці колишнього громадянського чоловіка.
2 
1
Коментарі