![Вінничанка Наталія Кобевник іде стежкою до своєї хати провулком Глінки. До двору немає жодного під’їзду](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/485/485541_1_w_300.jpg?v=0)
Родина вінничан Кобевників півроку не може заїхати до свого подвір'я. Сусід 83-річний Іван Єрохін приватизував частину пров. Глінки перед їхніми ворітьми, залишив стежку для проходу.
— Ми весь час жили з Іваном Павловичем нормально, — 41-річна Наталія Кобевник зустрічає у провулку. Проводить до хати доріжкою, обабіч якої валяється каміння й спиляне гілля. — З батьками завжди по 100 грам пили. Цим провулком я завжди бігала в магазин по морозиво. А 2006 року, коли всі почали приватизовувати свої ділянки, він відгородив собі провулок, поставив забор. Я зняла його, і відтоді почалася війна. Єрохін підробив у погодженні мій підпис, приватизував провулок. Тепер тягне на нього всяке сміття з городу, гілляки з дерев, доски, каміння. Весь свій сарай розібрав і сюди переніс. Потім хотів перед нашими воротами собі гараж будувати. Скільки ми не скаржилися — ніхто не реагував. Коли вже браму поставив, ми її звалили. Оце недавно, у грудні, снігу по коліна, а він почав стовпчики забивати.
Кобевники намагались оскаржити виділення ділянки в суді.
— Він уже 10 судів мав. Усі доводили, що це спільний проїзд, а він тягне своє. Знайшов другу організацію, заплатив гроші, йому зробили документи. День і ніч ходив у міську раду, писав скарги. Так усім надоїв, що йому погодилися продати ту землю. Зараз має всі документи.
Помиритися із сусідом Кобевники не можуть.
— Не знаю, для чого воно йому, — зітхає Наталія Михайлівна. — Він же не зупиняється. Пише й пише, наче ми ходимо його бити, життя не даємо. Хто в нас уже тільки не був. І якась депортація, і ДАІ.
Іван Єрохін переконаний, що чинить правильно. За земельну ділянку заплатив 5697 грн.
— Цим проїздом я користувався з 1960 року, — показує документи. — А їм виділили ділянку без під'їзду. Вони пропонували: віддайте нам проїзд, а ми дамо землі з іншого боку. Я чекав-чекав, а вони мовчать. Що я мав робити? Коли у цьому проїзді ше не було комунікацій, то мені було до лампочки, їздять тут машини чи ні. А зараз я проклав тут воду, газ, каналізацію. Труби товщиною 3 міліметри на глибині 40 сантиметрів. Якщо будуть грузовики заїжджати, все подавлять. Того я й відгорожуюся.
Коментарі