Улітку 2006 року до 45-річного інспектора відділу екологічного контролю Берегівського району Закарпаття Юрія Бандуровича звернулися працівники Служби безпеки України. Попросили перевірити підземні води і ґрунт навколо золотодобувного рудника підприємства "Закарпатполіметали", що поряд із селом Мужієве в Берегівському районі.
Бандурович живе в приватному будинку в Береговому, за 5 км від копальні. У дворі має криницю, з якої вся родина п"є воду. Тому лаборантів до Мужієвого відправив одразу.
— Спочатку я не мав ніяких підозр щодо якості води, — каже "ГПУ" Юрій Бандурович. — Коли побачив аналізи, жахнувся. У воді одного з сільських колодязів уміст свинцю перевищує допустиму норму в 7,9 разу, кадмію — у 8 разів. У потічку, який тече від рудника, свинцю більше у 248 разів, кадмію — у 14 тисяч 568 разів!
Працівники СБУ почали власну перевірку отриманих даних. А еколога просили мовчати. Проте Бандурович зателефонував місцевим журналістам і повідомив про отруйну воду. Потім виступив на сесії райради — просив мужіївців не вживати воду з місцевих криниць.
Золотодобувний рудник біля Мужієвого працює з 1962 року. Породу на ньому добувають у шахтах, піднімають на поверхню і переробляють. Відходи зсипають у терикони. На околицях села зібралося близько 150 тис. т відвалів із високим вмістом важких металів: цинку, кадмію, свинцю, хрому та міді. Ці елементи дуже небезпечні для здоров"я. З організму практично не виводяться.
Дощі вимивають важкі метали з териконів і несуть із потічками до села. Тут вони через ґрунт потрапляють у підземні води. Екологи кажуть, що вміст важких металів у воді залежить від погоди. У зливу, коли багато води, концентрація металів менша, у спеку — більша.
Чоловік скаржиться, що в нього постійно болить живіт
— Цей потічок від рудника — справжня кислота, — каже Бандурович. — Вода оранжевого кольору, кислотність pH зависока — 1,8 (вчетверо перевищує норму. — "ГПУ").
У Мужієвому живуть 2,3 тис. осіб. Місцеві переконані, що за останні десять років серед них побільшало хворих.
— Я вже 28 років готую на цій воді, — розповідає 48-річний Йосип Шімон із Мужієвого. — А пити не можу, гірка якась. Намагаюсь купувати мінералку. Сказали, що в моєму колодязі багато кадмію і свинцю.
Сусід Шімона — Григорій Сенило. Чоловік скаржиться, що в нього постійно болить живіт. Причини лікарі не знають.
— Я дивуюся, як селяни досі спокійно вживають цю воду, — зауважує Бандурович. — Адже кадмій уражує легені й печінку, марганець — нервову систему.
За дослідженнями Бактянської агрохімічної лабораторії, вміст важких металів у ґрунті сільських городів та у вирощених на ньому овочах не суттєво перевищує допустимі показники. Наприклад, у часнику та ранній цибулі важких металів більше норми в 1,1 разу.
Головлікар райлікарні в Береговому заперечує вплив поліметалів на здоров"я людей.
— Після заяви екологів ми обстежували селян, але змін у стані їхнього здоров"я не виявили, — каже "ГПУ" 50-річний Валерій Ярило. — Єдине, що вдалося помітити, — жителі Мужієвого трохи частіше хворіють на рак і недуги органів травлення. У них вища загальна смертність. Солі металів проявлять себе повністю через 10–15 років, тому за селянами потрібно спостерігати постійно.
Нині селяни продовжують пити воду з криниць і бідкаються, що через чутки про забруднення їхню городину не купують на ринках Львова. Забезпечити їх чистою водою можна тільки після того, як під Мужієвим побудують водосховище і прокладуть від нього водогін. На це в районі грошей немає.
Екологи підозрюють, що забруднену воду п"ють і жителі міста Берегове — один із потічків із рудника біжить до райцентру. Берегівським каналом Верке вода з важкими металами потрапляє до річок Боржава і Латориця. А через них — до Словаччини та Угорщини.
10 
1
Коментарі