"У 98-му році у цих місцях застряг човен, на якому плив Кучма. З того часу все й почалося, — бідкається 60-річна Галина Дорофієнко з села Сокирного Черкаського району. — Приїхали робітники, привезли "земкараван", почали поглиблювали русло річки. Люди тоді просили: "Хлопці, не робіть цього". А вони у відповідь: "Нам як сказали, так і робимо". Того року у Дніпро впало метрів п"ятдесят берега..."
Село Сокирне — за 17 кілометрів від Черкас, ще шість населених пунктів району і мікрорайон Дахнівка на території обласного центру цього року опинилися на межі катастрофи. Бо шість років тому тут змінили річище Дніпра, не подумавши про наслідки. Тепер люди бояться, що їхні будинки можуть будь-якої миті під час весняного водопілля попадати у Кременчуцьке водосховище. До городу Галини Дорофієнко від берегового урвища залишилося кілька метрів.
— Я спати не можу — так боюся. Переселятися мені немає куди, мої діти самі живуть на квартирах, — мало не плаче літня жінка. — Вся течія б"є у кручу, на якій стоїть моя хата. З мене люди сміються, кажуть, будеш ноги мити з хатнього порогу. А як піде вода через верх, затопить не тільки нас, а й усі сусідні села. Не встигнемо втекти.
Кременчуцьке водосховище загрожує не тільки людським оселям Сокирного, а й самим Черкасам. Вода підмила трубу міського резервного водозабору.
Вся течія б"є у кручу, на якій стоїть моя хата
— Тепер, якщо у місті станеться аварія на основному водогоні або будуть проблеми з якістю води, ми не зможемо подавати воду на Черкаси, — розповідає директор "Черкасиводоканалу" Сергій Овчаренко, 45 років. — До труби основного водопостачання від Дніпра залишилося якихось двадцять метрів. У насосній станції рівень піску збільшився до метра й 20 сантиметрів. Якщо вода продовжуватиме руйнацію, то через рік-два Черкаську водоочисну станцію може змити.
Люди розповідають, що в Сокирне вже не раз приїздили чиновники з району та області, обіцяли вирішити проблему. Обіцяють і нині. Губернатор Черкащини 47-річний Олександр Черевко пригрозив відставкою своєму підлеглому, 49-річному голові Черкаської райдержадміністрації Миколі Котку — "за безпорадність та бездіяльність". Написав звернення до міністра з надзвичайних ситуацій Віктора Балоги — мовляв, якщо терміново не знайдуть 7–8 млн грн для вирішення проблеми з руслом Дніпра, то за рік-два на ліквідацію наслідків катастрофи буде потрібно вже 250–300 млн грн.
Віктор Балога 14 квітня приїхав у Сокирне і вивчав ситуацію на місці. Обіцяє терміново виділити гроші з резервного фонду держбюджету, щоб укріпити берег і повернути річище Дніпра до попереднього стану. Кажуть, що зробити це можна за три-чотири місяці.
Водосховище змило тисячі гектарів
Кременчуцьке водосховище і без додаткового втручання людей змиває берег — правда, не так швидко, як у Сокирному. За останні 45 років під воду пішло понад 1000 га землі на Черкащині, 800 га на Полтавщині. Втрачають чорнозем прибережні села. Може незабаром зникнути найвища точка українського Лівобережжя — гора Пивиха в Полтавській області.
Кременчуцьке водосховище — найбільше у Європі рукотворне море. За рішенням ЦК КПРС його почали будувати у 1954 році і закінчили в 1961-му. Тисячі гектарів чорноземів, 212 населених пунктів, сотні недосліджених археологічних пам"яток залили водою в рамках градіозного плану комуністів середини минулого століття — ті обіцяли "підкорити природу". З рідних домівок виселили 1500 сімей. Територію для водосховища розчищали бригади, сформовані з колишніх в"язнів.
3 
1
Коментарі