— Торік обсяг рибного ринку України становив 380 тисяч тонн. Із них продукції національного виробника — лише 80 тисяч тонн. Решта — з Норвегії, Росії, Балтійських країн, — каже 47-річний Василь Коротецький, голова Федерації роботодавців та підприємців рибогосподарської галузі України. Розповідає про причини занепаду галузі.
— 1991 року Україна виробила майже 800 тисяч тонн рибної продукції. Зокрема 600 тисяч становив океанічний промисел. Мали 240 великотоннажних суден, які працювали в океані. Решту давали підприємства, які штучно вирощували рибу, промисел у Чорному та Азовському морі. Держава повністю забезпечувала потреби 52 мільйонів населення. Тепер лишилось чотири океанічні судна. Схеми їх роботи закриті. Працюють на іноземні компанії, до бюджету України платять копійки.
Анексія Криму вплинула на ситуацію?
— Так. До 2014 року в Чорному морі працювало 80 суден. Зараз їх залишилося менше 20. Торік виловили близько чотирьох тисяч тонн риби. Це — сльози. Азовське море стало відкритішим для промислового вилову. Але з 1990-х років там почергово знищили осетрових, судака, піленгаса. Лишився один бичок.
У чому проблема?
— У корупції. Найбільших масштабів вона сягнула 1994 року, коли президентом став Леонід Кучма. Він створив Міністерство рибного господарства України під окрему людину — Миколу Швиденка. За три роки роботи той знищив галузь.
Які корупційні схеми діють зараз?
— Українське ноу-хау кінця 1990-х — спеціальні товарно-рибні господарства. Їх використання не передбачає сплати до бюджету. Це — узаконене браконьєрство. В Україні є 656 таких господарств. Про роботу звітує 161. Середній плановий показник для них — 230 кілограмів риби на гектар водойми в рік. А вони видають 46,6. У грошах втрачається майже 350 мільйонів гривень. Відповідно, податок не надходить до бюджету. Колосально занижують обсяги вилову риби. Її продають у "тіні". Отримані кошти ділять користувач водойми та рибінспекція, яка має контролювати господарство.
Які є ще порушення?
— Майже повна відсутність рибозахисних споруд на водозаборах. Балансоутримувачі дають хабарі рибінспекторам, щоб їх не встановлювати. Таких гідроспоруд в Україні понад 1300. Хабар з одного об'єкта сягає 100 тисяч гривень. Третя схема — погодження Держрибагентством видобутку піску, гравію на землях водного фонду.
Як вона діє?
— Йдеться про об'єктивність сум, нарахованих як відшкодування збитків навколишньому середовищу до бюджету. Хабар за одне погодження коливається від 10 до 100 тиcяч доларів. За нашими підрахунками, чиновники в Держрибагентстві незаконно збагачуються майже на мільярд гривень щороку.
На чому, наприклад?
— У Миколаївській області створили СТРГ для вилову риби в Південному Бузі. Але управління Держрибагентства понад рік відмовляється його погоджувати. Бо замовник господарства — "Агрофірма Корнацьких" — не платить хабарів за погодження. Водночас на озері Кагул в Одеській області відбувається майже відкрите браконьєрство. Не зариблюється, виловлюють рідкісні види риб. Чиновники Держрибагентства це покривають.
Яка ситуація з браконьєрством?
— Держрибагентство звітує про реформування в цьому напрямку. Насправді воно полягає в перейменуванні служби рибоохорони в Рибоохоронний патруль. Скоротили фахових спеціалістів, а на керівних посадах лишились люди старої системи.
Одне з управлінь Держрибагентства очолює керівник, якого 2012 року приходили арештовувати за хабар. Тоді він стрибнув з другого поверху, щоб не затримали. Про цей випадок керівництво знає. Але чиновника тримають.
Патрулі протидіють браконьєрству?
— Рибоохоронним патрульним вигідно плодити браконьєрів на своїх дільницях. Одні працюють без документів — під так званими "чорними прапорами". Для них є чітка такса: день роботи — 1—2 тисячі гривень. Інспектор має з них прибуток і покриває їх, попереджає про правоохоронні рейди. Розмір хабара залежить від виду риби, зони промислу, його обсягів. Південь — дорожче, північ — дешевше. Відбувається неконтрольований вилов. Це призводить до тінізації національного рибного ринку.
Браконьєри з документами — це хто?
— Вони мають офіційний дозвіл, але працюють по домовленості з рибінспекцією в заборонених районах, заповідниках, забороненими знаряддями лову. Якщо, наприклад, на водоймі дозволено ловити сіткою 80 міліметрів, то вони беруть меншу. Переловлюють свою квоту.
Які штрафи за браконьєрство?
— Сума не принципова. Головне, аби порушники не уникнули покарання. Але поки існує домовленість між браконьєрами та інспекторами — ситуація не зміниться. За кордоном обов'язковим є сертифікат про походження риби. Без нього не допустять у торговельну мережу. Так має бути і в нас. Проте браконьєрське лобі не дає можливості отримати законодавчу базу для затвердження цього документа.
3 
1
Коментарі