Уранці 28 серпня з останнього поверху столичної 16-поверхівки на вул. Оноре де Бальзака, 81/1 упав 36-річний Руслан Багмут. Тіло помітили перехожі.
— Богдана скинули зі сходів невідомі, — написав за годину у соціальній мережі 46-річний Віталій Черняховський, координатор громадянської організації "Форум порятунку Києва".
Руслан Багмут — киянин. З батьками, дружиною і сином жив у трикімнатній квартирі на четвертому поверсі того ж будинку. Мав фах водія трамваю, працював на Голосіївському цегляному заводі, пізніше тримав магазин канцтоварів. З 2005 року заробляв на життя тим, що на замовлення політичних партій збирав людей на мітинги.
Тіло Багмута забирають із моргу 30 серпня о 14.00. До приміщення на вул. Петра Запорожця, 26 приходять кілька десятків людей: друзі, колеги, родичі.
— Мы с Русланом пять лет дружили, — підпалює цигарку чоловік у чорній шкірянці. Представляється Миколою. — Никто не верит в то, что он мог покончить жизнь самоубийством.
— Чтобы посмотреть покойника, нужно с милицией приходить, — говорить 73-річний Микола Багмут, батько покійного. — Для меня это дикость и нарушения прав. Что значит — не показать сына в морге? Нет, говорят, только с милицией.
Із моргу виносять труну. Родичі сідають у автобус з написом "ритуальні послуги" і відправляються до Північного кладовища, що у селі Рожівка Броварського району за 27 км від столиці. Священик зі шрамом на обличчі просить присутніх не перешіптуватися. На цвинтарі роздає всім свічки.
— Мой сын боролся за справедливость, — каже над труною Микола Багмут. — Он всегда зарабатывал деньги честным трудом, а не жульничеством. Его убили. Но смерть не связана с политикой. Он не состоял ни в одной партии. Дворники что-то видели. Но никто теперь не признается. Того дня с утра Наташа (дружина Руслана. — "ГПУ") пошла на работу, а он в поликлинику расшифровать кардиограмму. В 9.10 внук Юра увидел его с балкона.
— Тиждень тому сиділи з Русланом на кухні, — згадує інший знайомий Багмута. — Все було нормально. А тут ні з того ні з сього випригнув?
Труну накривають синім віком. Родичі прощаються.
— Його спочатку прикінчили, а потім викинули з вікна вже мертвого, — каже батько Руслана Багмута. — Я з життєвого досвіду знаю, що після падіння під людиною є калюжа крові. А під Русланом і каплі не було. У нього відкритий перелом обох ніг — а крові нема. Вчора говорив зі слідчим. Одразу зрозумів, що вони нічого не будуть розслідувати.
За п'ять днів до загибелі Руслана побили невідомі.
— Так побили, що він нічого не міг робити, — згадує батько. — Розбили щоку, набили око. Досі вся його подушка в крові. Але Руслан нічого нам не казав. Потім уже друзі розповіли, що його бив якийсь двічі судимий. Той чоловік уже якось приходив до нас, забирав у Руслана мобілку. Я тоді його ще вигнав.
За півгодини яму закидають. Присутні сідають в автобус. Микола Багмут запрошує на поминальний обід до кафе. Дорогою згадують загиблого.
— У Руслана часто виникали фінансові проблеми через його роботу, — розказують знайомі Багмута. — Люди скаржились, бо він не всім платив. Торік він у прямому ефірі телеканала розказав, як політичні партії дурять людей.
— Я хотів розповісти, як Партія регіонів кидає людей на гроші, — каже Руслан Багмут на відеозаписі, який досі є в інтернеті. Показує на трьох аркушах списки людей, яких привів на мітинг. — Два дні тому депутат від Партії регіонів Олег Калашников замовив нам мітинг. Сказав, що потрібно прийти під суд над Юлією Тимошенко. Має бути група підтримки від Партії регіонів. Пообіцяв 100 гривень за день. Ми зібрали велику кількість людей, тільки від мене було 280, а всіх — приблизно дві тисячі. Простояли весь день, а грошей нікому не заплатили.
Міліціонери з'ясовують деталі загибелі. Кримінальної справи не порушували. Упевнені: чоловік скоїв самогубство.
— Напередодні загиблий відвідував лікаря-невропатолога, скаржився на погане самопочуття. За словами дружини, зранку 28 серпня вона помітила за чоловіком неадекватну поведінку, він скаржився на проблеми з нервовою системою. Друзі загиблого розповіли, що напередодні він казав про самогубство, — говорять у столичному главку.
2 
1
Коментарі
1