Ексклюзиви
Вівторок, 25 червня 2019 07:50

Родина Тарасових зреклася сина-вбивці

Автор: 24TV.UA
  Конвоїри заводять до зали суду Миколу Тарасова із селища ­Іванівка на Одещині. Він зізнався в ­убивстві односельчанки 11-­річної Дарини Лук’яненко. За скоєне його можуть ув’язнити довічно
Конвоїри заводять до зали суду Миколу Тарасова із селища ­Іванівка на Одещині. Він зізнався в ­убивстві односельчанки 11-­річної Дарини Лук’яненко. За скоєне його можуть ув’язнити довічно

22-річного Миколу Тарасова із селища Іванівка на Одещині арештували на два місяці без права на заставу. Таке рішення виніс Київський райсуд Одеси 21 червня. Чоловік зізнався у вбивстві односельчанки 11-річної Дарини ­Лук'яненко. До злочину готувався, вважає слідство.

13 червня підстеріг дівчинку на вулиці та викрав. Із того часу дитину шукали майже півтисячі людей. На сьомий день тіло школярки виявили в ямі вуличного туалету Тарасових. Мала перерізану сонну артерію.

— Того дня дівчинка збиралася на танцювальний гурток. Перед заняттям зайшла на ринок Привоз, де працює її мати. Дарину побачив Тарасов, який теж там був. Купив де­які продукти і поспішив додому. Там підстеріг Дашу. Затягнув до хати і хотів зґвалтувати, — каже 43-річний Олег Бех із обласної поліції. — Дів­чинка пручалася та кричала. Тоді він задушив її. Кілька разів ударив шилом у шию. Роздягнув догола. На голову одягнув поліетиленовий пакет. Ноги змотав скотчем і прив'язав каміння. Тіло кинув у вигрібник, три метри завглибшки. Через камені дівчинка не спливала, тому собаки не могли відчути її запах. На допиті зґвалтування відкидав. Казав, убив просто так, ні за що.

Службові собаки губили слід біля двору Тарасових. У цьому ж місці перестав працювати телефон Дарини. Із Миколою говорили поліцейські та волонтери, працювали психолог і поліграфолог. Він щоразу міняв свідчення. На питання прямо не відповідав і намагався змінити тему.

— У скоєному зізнався під час третього допиту. Вказав, де заховав тіло. Він при здоровому глузді. Свідомо замітав сліди. Одяг дівчинки облив бензином і спалив. У хаті замив кров, свій одяг виправ, — додає Бех. — Тіло дівчинки не могли довго дістати. Довелося повністю розібрати бетонну конструкцію, якою була накрита яма. На дитині були лише сережки, браслетик і босоніжки.

До зали суду Миколу завели в наручниках і посадили в клітку. Поводився спокійно. Перед батьками дівчинки не вибачився і не розкаявся. На питання судді відповідав сухо. Розповів, що попросив Дарину зайти на хвилинку в двір. Через 15–20 хвилин убив її.

Микола Тарасов мешкав із батьками та старшим братом 28-річним Олександром. У день вбивства вдома був сам. Рідні повернулися з Одеси після 20-ї год.

Його мати із батьком — підприємці, мають ятку на тому ж ринку, що і мати Дарини. Чи знали вони про вбивство, встановлює слідство. Поліція також підозрює, що одна з сусідок була в курсі події. Це теж з'ясовують, за словами Беха.

— Простите, что вырастили такого монстра. Я все что угодно от него ожидала, любую подлость в семье. Но никогда не думала, что он сможет убить. А он это сделал. Я не сомневаюсь. Если бы нашли какие-то вещи, еще думала б, что подставили. Но когда достали из туалета тело Дашеньки, я сама чуть не умерла, — плаче мати підозрюваного Марія Тарасова. — Я не збираюся його захищати. Він мені більше не син, нічого не хочу чути і знати про нього. Про убивство не знала. Готова пройти поліграф і відповісти на усі запитання.

Микола був відлюдькуватим. Увесь час проводив за комп'ютером, кажуть у селі.

— Он постоянно был дома, но мы его почти не видели. Закрывался в своей комнате, играл в компьютерные игры. В основном — стрелялки, — розповідає про молодшого брата Олександр. — Поки Коля в школу ходив, був нормальним хлопцем. Після дев'ятого класу поїхав учитися в Одесу. Влаштувався касиром у супермаркет. А потім щось сталося. Покинув роботу і повернувся в Іванівку. Минулого літа три місяці був на сезонній роботі на морі. Потім знову рік просидів удома у комп'ютері, нічого не хотів робити і батькам не помагав. Коли зникла Даша, у нього раптом змінився настрій. Став активним, разом із іншими людьми шукав її.

У поведінці Миколи є провина батьків, вважають знайомі родини. Вони його суворо виховували. Через це навіть тікав із дому. Батько Миколи, Геннадій Тарасов, мав судимість за спробу зґвалтування 1995 року. Відсидів 5 років.

— Все местные знают, из-за чего Гена сидел в тюрьме. И переехали они к нам из Николаевской области лет 15 назад именно поэтому. Маша здешняя, вернулась на родину. В том селе, где Гена Тарасов совершил преступление, их начали травить. А теперь и здесь жизни не будет — либо спалим дом, либо поубиваем, — говорить 51-річний чоловік, не називається. — Сім'ї знали одна одну, навпроти на ринку торгували, дружили. Може тому Даринка не побоялася підійти до Миколи, коли гукнув її.

— Генка бил сыновей жестоко и без причины, — додає місцева Надія, 48 років. — Може, Микола таке зробив і з Дашунею, бо її всі любили, а його — ні.

Після зізнання Миколи будинок Тарасових намагалися підпалити. Зараз там цілодобово чергує поліція. Ятку на ринку двічі розписали червоною фарбою: "Смерть убивцям", "Забирайтеся геть з Іванівки", "Вам тут місця немає". Мати Тарасова сказала сусідам, що продасть бізнес, будинок і виїде.

Проти Миколи справу розслідують за чотирма статтями: "зґвалтування неповнолітньої", "незаконне позбавлення волі", "вбивство дитини" і "наруга над тілом". За скоєне його можуть ув'язнити довічно.

Дарину Лук'яненко поховали в Іванівці 21 червня. Прощалися з дівчинкою на Алеї слави — центральній площі селища. Родичів Тарасова на похороні не було.

Зараз ви читаєте новину «Родина Тарасових зреклася сина-вбивці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі