— Чоловіки у спортивних костюмах постійно шастають по під'їзду. Вичікують, щоб нікого не було дома у Гумайлів. Тоді ламають двері. Хто із сусідів побачить, зразу поліцію викликає. Прибігають люди з сусідніх під'їздів, щоб захистити їх родину, — каже 31-річна Олена, мешканка будинку №251 на вул. Руській у Чернівцях.

Її сусідку 43-річну Марію Гумайло з двома дітьми — 17-річною Тетяною та 14-річним Павлом — 30 разів намагалися виселити з квартири №79. На неї претендує 63-річна Лідія Глітко. Стверджує, що успадкувала житло за заповітом. Суди за помешкання тривають шість років.

— Це двокімнатна квартира моєї тітки Домініки Зверід. Жила з нею з 10 років. ­Звідси школу закінчувала, училище, тут діти мої народилися, — розповідає Марія Гумайло. — Тітка ніколи не була заміжня, власних дітей не мала. Коли їй було 63, написала на мене заповіт. Розуміла, що більше немає біля кого голову прихилити. Я доглядала її до останнього дня життя. Померла вона у 81 рік.

Домініка Зверід за життя відвідувала служби в монастирі. Там познайомилася з Лі­дією Глітко.

— Вони ходили разом до монастиря. Потім Лідія почала ходити до нас у гості. Сама проявляла таку ініціативу, ніхто її не запрошував. Вибирала час, коли тітка одна вдома, — ­продовжує Марія Миколаївна. — Носила гостинці. Тітці це не подобалося. Перестала відкривати стороннім двері. Навіть листоношу не пустила, яка пенсію принесла. Коли в тітки загострилися проблеми із серцем, Лідія знайшла підхід і попала в квартиру. Викрала всі тітчині документи і заповіт. Переробила його на себе. Тітку ми поховали 2011-го. Бук­вально за кілька днів отримали постанову суду, що нас із дітьми виписали з квартири. Іншого житла не маємо. Підемо хіба на вулицю.

Марія Гумайло працює прибиральницею у Будинку школяра. Із чоловіком розлучилася дев'ять років тому. Дітей виховує самотужки.

— Нас постійно залякують. Вибивають двері, міняють замки, — каже жінка. — Одного разу прийшли судові виконавці зі службою у справах дітей. Мене вдома не було. Перевірили холодильник, що є їсти. Сказали дітям обідати і збирати речі. Мовляв, вибору в них немає. Діти сильно перенервували, досі згадують.

Марія Гумайло написала звернення в поліцію про факт викрадення документів. Його досі не розглянули.

У заповіті на користь Лідії Глітко підпису Домініки Зверід немає.

— Є лише підпис сторонньої людини — знайомого Лідії. Засвідчив заповіт головний державний нотаріус Чернівецької нотаріальної контори №1, — розповідає адвокат Юрій Герасимчук, 39 років. — У суд його не викликали, дав лише письмові пояснення, що вчинив згідно із законодавством. Хоча стороння особа має право підписати заповіт лише в разі фізичних вад чи недіє­здатності заповідача. Нічого такого в Домініки Зверід не було.

Марія Гумайло звернулася до суду.

— Був суд першої інстанції та апеляція. Вони не визнали заповіт недійсним. Маємо довести, що документ був підроблений і повернути справу на розгляд, — каже адвокат. — Тим часом Лідія Глітко теж подала позов із вимогою виселити родину Марії Гумайло з успадкованої квартири. Тому виконавці їх тероризують.

Нотаріус Іван Прядко, який засвідчив заповіт, від коментарів відмовляється і посилається на свого адвоката. Той справу теж не коментує, доки тривають суди.

— Це — квартирна афера. Потерпілі мають звернутися до поліції із заявою про шахрайство з боку нотаріуса, — каже адвокат 42-річний Антон Зубков.

— Документи на квартиру суд визнає недійсними, якщо матиме факти підробки заповіту. Для цього треба допитати всіх свідків підписання заповіту. З'ясувати, чому нема підпису заповідувачки. Якщо вдасться довести, що нотаріус діяв незаконно, право власності на житло можна оскаржити.

×