Ексклюзиви
Середа, 21 листопада 2007 07:01

Поховали 28 шахтарів зі 100

Зранку 20 листопада родичі загиблих у неділю гірників уже не збираються біля прохідної шахти ім. Засядька в Донецьку. У "домі очікування", як називають приміщення за їдальнею, залишилися тільки лікарі та працівники МНС. Перед входом — приспущений державний прапор із чорною стрічкою.

— Списки в нас лише станом на вечір 19 листопада, — пояснюють у кімнаті психолого-медичної допомоги. — Нових немає. Але родичі й так знають.

У шахті працюють 33 рятувальники. А на дільницях, які не є аварійними, продовжують рубати вугілля.

Представники урядової комісії з розслідування причин вибуху метану 18 листопада оголошують останні дані: підняли 88 тіл, доля 12 невідома, 31 гірник перебуває у лікарні. Віце-прем"єр-міністра Андрія Клюєва, прем"єра Віктора Януковича, президента Віктора Ющенка немає. Кажуть, вони поїхали до Києва.

— Якщо стільки гине людей, а причина досі невідома, то я готовий закрити шахту, — запевняє її власник Юхим Звягільський, 74 роки. Він — народний депутат України від Партії регіонів, за президентства Леоніда Кравчука очолював Кабінет Міністрів.

— Ті мільйони, які вкладають у видобуток вугілля на шахті імені Засядька, треба вкласти у розроблення пластів шахти імені Панфілова, що поряд, — говорить колишній заступник губернатора Донеччини Олександр Клименко. — Там кращі гірничо-біологічні умови. Колишні "засядьківці" отримають роботу.

Учора поховали 28 гірників зі 100, які загинули. Процесії не об"єднували — ховали за місцем проживання, на різних цвинтарях. Сімох — на міській "Щегловці", яку родичі загиблих називають кладовищем імені Звягільського. Похорони відбуваються за рахунок шахти. Під"їжджають кілька десятків автобусів, за ними — карети "швидкої". Виходять більш як тисяча людей. Викопані ями — за кілька метрів від огорожі шахти імені Засядька. З-за паркану й із вікон адміністративних приміщень визирають гірники в чорних касках.

Прощальну промову виголошує Юхим Звягільський. Він у чорному пальті й гольфі. Виглядає втомленим, неголений. Поряд — охоронець. Власник шахти вкидає по жмені землі в кожну з могил. На цьому самому кладовищі поховані гірники, які загинули від торішнього вибуху 20 листопада. У них однакові гранітні пам"ятники: ззаду викарбувані терикони, шахтарська каска й дві квітки.

Центральне кладовище гірники називають цвинтарем імені Звягільського

32-річний Віталій Яндович пропрацював на шахті гірничим майстром 12 років. Він єдиний син у батьків. У серпні від ускладнень грижі померла його мати Валентина. На операцію в родини не знайшлося грошей. Тоді ж Віталій перейшов працювати на третю видобувну дільницю — через ризик аварій там більше платять. Через два місяці планував одружитися. Купив нові меблі у квартиру, де жив із батьком. 65-річний Олександр Назарович нині в лікарні з серцевим нападом.

— На шахті не віддають Віталікові речі, — зітхає його 30-річна двоюрідна сестра Юлія над домовиною. — Кажуть, їх немає, хоч мали зберігатися під замком. Він тільки купив нову шкірянку й мобільний.

Віталія Яндовича ховають у закритій труні. Його обличчя обгоріло. На похорон прийшли колеги чоловіка. Говорити вони не хочуть. Кажуть лише: вже поховали стількох колег, що всіх не згадати.

Зараз ви читаєте новину «Поховали 28 шахтарів зі 100». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1251
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода