6 серпня на концерні "Стирол" у місті Горлівка на Донеччині тріснув старий аміакогін. У їдкому газові згоріла бригада ремонтників: бригадир 43-річний Віктор Горбунов, зварник 47-річний Микола Степанський, монтери 35-річний В'ячеслав Олійник, 29-річний Роман Мокринський та Олександр Китманов, 26 років. У четвер у Горлівській лікарні помер шостий працівник — 35-річний Віктор Артьомов.
— Мы сначала услышали глухой гром, потом громкое шипение и густое белое облако метрах в 100. Думали пар, оказалось — аммиак. Люди бежали кто куда, на ходу надевали противогазы. Облако до нас не дошло, но дышать было невозможно. Запах аммиака шел через фильтр противогаза, — згадує робітник заводу. У цеху перебували понад 100 працівників.
— Из трубы бил фонтан высотой метров 20, — згадує Володимир Романенко, який теж працював у цеху. — Ударной волной у многих выбило противогазы. Из-за пара люди не видели не то, что своих рук — даже носа. В момент взрыва я был в бытовке, видел, как идет пелена. Надел противогаз, сориентировался, куда бежать. Но плохо продумал. Выбежал, ударился головой о колонну и выползал уже на ощупь.
П'ятеро робітників були мертві. 25 з отруєннями та опіками відвезли до лікарень.
До вечора 7 серпня у лікарні №2 Горлівки лишався один працівник у тяжкому стані, він помер уранці. Ще один лікується вдома. Решту перевезли до Донецька. Восьмеро в обласній, 15 — у лікарні професійних захворювань. До останньої заходять міністр соціальної політики Наталія Королевська і заступник голови обласної адміністрації Олена Петряєва.
— Посмотрите, какой в Украине красивый министр социальной политики. Вот от Натальи Юрьевны и от губернатора вам маленькие витаминные пакеты, бананы, — донецька чиновниця простягає хворим пакунки.
— Это страшно, когда у тебя на глазах люди исчезают в аммиачном тумане. У ребят такие ожоги, по пол-лица не было, — до Королевської звертається молодий чоловік.
— Вы молодые, даст Бог, вылечитесь, — відповідає та.
— Ну вы заходите, если что, — сміються пацієнти, проводжаючи.
35-річний В'ячеслав Олійник останнім часом жив із батьками. Дружина Лілія з 9-річним сином Іллею мешкали окремо.
— Когда это случилось, я была на работе, — згадує Лілія Олійник. — Слышала, что на "Стироле" что-то случилось, но мне никто ничего не говорил. Часов в семь вечера позвонила сыну. Обо всем от него узнала. Илюша так рыдал! У них с папой любовь была бескрайняя. Он отцу звонил в любое время дня и ночи. Я Славика мертвым не видела. Говорят, это ужасно. В морге посоветовали домой не забирать.
Батько і брат В'ячеслава Олійника теж працюють на "Стиролі".
— Зарплата у Славика была до 3 тысяч. Но он был очень терпеливый, никогда не жаловался, старался. И по субботам, и по воскресеньям выходил. Раньше я тоже на "Стироле" работала. Нас обоих сократили. Славик год был без работы, переживал очень. Потом его назад взяли, — продовжує Лілія.
Усі робітники заводу "Стирол" ходять по території підприємства у касках, у кожного — збоку висить протигаз.
— Все знают, что аммиак опасен и что наши противогазы марки КД от него не спасают. Мера предохранения равна нулю. Аммиак вытесняет кислород. Коробка противогаза фильтрует только, когда в окружающей среде есть кислород. Один-два вдоха в облаке аммиака — и получаешь отек легких, — кажуть працівники підприємства. Просять не називати їх, бояться звільнення.
Опівдні 8 серпня у Горлівці прощаються зі 47-річним Миколою Степанським.
— Наш Коленька был очень хороший человек, мы все по нем плачем, — каже сусідка Степанського. — Он — сирота. Его жена Лариса — диабетик, как узнала — у нее сразу сахар поднялся. Колин сын Володя тоже на "Стироле" работает, в другом цеху. Есть еще дочь Марина и внучечка. Они все вместе жили.
Екологи кажуть, що хмара аміаку місту не зашкодила.
— Викид був незначний, хмара осіла в санітарній зоні заводу, — говорить еколог Володимир Ющенко.
Зранку 7 липня у горлівчанки 26-річної Ольги Кондратьєвої раптово помер 2-річний син Родіон. Жінка впевнена — від набряку легенів, бо надихався аміаку.
Концерн "Стирол" — один із найбільших вітчизняних виробників аміаку, карбаміду, аміачної селітри, полістиролу, мінеральних кислот і солей, органічних смол. Причинами аварії називають недбалість робітників і порушення правил безпеки під час ремонту.
— Люди здесь ни при чем. На "Стироле" старое оборудование. Инвестор хоть и поменялся, но завод не обновил. Ничего странного в разрыве трубопровода нет, там часто случаются аварии, утечки, — розповідає горлівчанка 50-річна Любов, яка торік звільнилася з підприємства. — В нашем городе кроме "Стирола" и шахт негде работать. Особенного женщинам. Зарплата нормальная — от 2,5 до 5 тысяч гривен.
Після аварії на завод приїжджали віце-прем'єр-міністр Юрій Бойко, міністр екології Олег Проскуряков і власник концерну Дмитро Фірташ. Останній сказав, що аварія сталася через зношене обладнання. Родинам загиблих пообіцяв виплатити по 1 млн грн компенсації, скаліченим — оплатити лікування й реабілітацію, оплатити навчання у вузах дітей усіх потерпілих.
Аварії на "Стиролі"
26 травня 2013 року загорівся компресійний цех. Ніхто не загинув.
4 жовтня 2012 року внаслідок короткого замикання зайнявся цех "2-й карбамід". Один робітник утратив руку.
25 квітня 2012 року на заводі розгерметизувалася цистерна з метанолом, сталося кілька вибухів і спалахнула пожежа.
23 вересня 2011 року зайнялося щойно відремонтоване устаткування з виробництва аміаку.
15 червня 2008 року в цеху з виробництва сірчаної кислоти стався викид сірчаного газу. Отруїлись 18 робітників.
2 
1
Коментарі