— Люди збіглися, почався крик. Витягли жінку. Її синок був у крові, плакав. Тягнув батька за руку, кричав: "Вставай". А спасати було вже нікого, — голова селища Перегінське Рожнятівського району на Івано-Франківщині 55-річна Ольга Абрам згадує аварію 9 серпня.
Близько 18:00 біля автозаправки на вул. Січових Стрільців мікроавтобус "Мерседес Віто" протаранив ВАЗ із п'ятьма людьми. Загинув 32-річний Ігор Максимець, його батько Богдан, 52 роки, та мати 57-річна Марта. Дружина водія Яна, 26 років, і 2-річний син — у лікарні. Не доїхали додому трохи більше сотні метрів.
"Мерседесом" керував 26-річний Петро Трембіцький із сусіднього села Закерничне. Рівень алкоголю в його крові перевищував норму в 11 разів. Чоловік не постраждав.
— "Мерс" летів під 200 кілометрів на годину в лоб ВАЗу. Останньому нікуди було втекти, — каже свідок 37-річний Володимир Круць.
За кілька хвилин до місця аварії збіглися майже всі жителі селища. Хотіли побити поліцейських, які приїхали на виклик. Кажуть, Трембіцький часто їздив п'яним, але поліція не реагувала.
— Петро був п'янючий, нічого не соображав. Дивився скляними очима. Того дня він пив спочатку на річці, потім гуляв на хрестинах. Ще як їхав туди — гнав шалено. На тротуари вискакував, люди розбігалися, — продовжує Ольга Василівна. — Петро не вперше так вишиває, але йому завжди сходило з рук. Тиждень тому сама бачила, як ганяє. Дзвонила в поліцію, сказали: "Добре-добре", і все.
Яна Максимець із сином зараз у районній лікарні. У них струс мозку, забої голови, обличчя.
Ігор Максимець — наймолодший із трьох дітей у батьків. Із Яною одружився шість років тому. Працював на нафтових свердловинах у Росії, їздив на сезонні роботи. Його батьки на пенсії. В день аварії всі разом провідували родичів.
— Добра й привітна родина. Господарі гарні. Марта відчувала щось. Сходила до церкви на сповідь, причастилася. А потім поїхали до брата. Він хворий, не ходить. На прощання обняла його, поцілувала й довго махала рукою, — каже Ольга Абрам.
— Страшна втрата. В Ігоря лишилися старші брат і сестра Оксана. Не знаю, як переживе ще одне горе, — додає місцева Ірина Марко. — 12 років тому вона вже втратила чоловіка. Сину їхньому було тоді 3 місяці. Чоловік їздив на заробітки в російський Хабаровськ. Там розбив голову. Привезли сюди, рік пробув у комі й помер. Були дружною сім'єю. В один момент все зруйнувалося.
Петро Трембіцький живе з батьками. Має старших сестру та брата. Працює на лісозаготівельній фірмі під Києвом.
— На жаль, людей не повернеш. Але й пацана шкода, — каже знайомий Трембіцьких Володимир Омельянов, 24 роки. — Щось дурне в голову стукнуло, поламав собі долю.
Жителі Перегінського переконані, що Петро уникне відповідальності.
— У них порядна родина, брат із сестрою ґаздують. А Петька — як виродок, — веде далі Ольга Абрам. — Через нього його батько постійно жив у тривозі. Весь час чекав дзвінка, що малий або вб'ється сам, або когось уб'є. І ключі відбирав, і сварився, а вплинути не міг. Люди побоюються, що аварія зійде Петьці з рук. Бо гроші в батьків є. Заплатять, а він і далі калічитиме людей.
Загиблу родину поховали в Перегінському 12 серпня. Петрові Трембіцькому загрожує до 10 років за ґратами.
Коментарі