— Паша з друзями святкував 25-річчя. Увечері поїхали на пляж, хотіли зустріти схід сонця. Біля клубу "Стамбул" компанія дівчат сперлася на шезлонги. До них вийшов охоронець. Почав матом крити, щоб забралися. Паша попросив добирати слова. За мить той сторож повернувся з чотирма колегами. Забили Пашу до смерті за півтори хвилини, — розповідає 25-річний Роман Романюк із Херсона.
13 серпня у селі Залізний Порт Голопристанського району на Херсонщині п'ятеро охоронців нічного клубу "Стамбул" убили 25-річного Павла Сушенцова.
— Таке могли зробити тільки звірі. Паша був безконфліктний. Перший не поліз би в бійку, — продовжує Роман. — Він — душа компанії, любив пожартувати. Якось уранці після Нового року намалював собі на грудях літеру "С". Накинув на спину скатертину замість плаща. Казав, що супермен і всіх урятує. Знаю його з дев'ятого класу, вчилися в ліцеї. Разом вступили на факультет правознавства. Йому легко давалося навчання. Любив співати, брав участь у всіх вокальних конкурсах.
Мати Павла померла 2006 року. Батько поїхав на заробітки в Росію. Павло працював на пошті юристом, доглядав бабу Ларису.
— Останній рік жив із молодшою на рік Юлею. Виховували її сина від попереднього шлюбу. На похороні рідні Паші стояли чорні від горя. Бабуся досі не розуміє, що відбулося, — каже Романюк.
П'ятьох охоронців арештували без права внесення застави. У клубі "Стамбул" відмовилися пояснювати їхні дії. Мовляв, відповідальності за їхні дії не несуть. В одному з убивць місцеві впізнали колишнього міліціонера Володимира Конотопа.
— Хлопець помер від великої кількості ударів руками й ногами, — каже Олексій Войчик із Голопристанського відділення поліції. — У голові розшарувався мозок.
Відпочивальників у Залізному Порту охоронці б'ють не вперше, за словами місцевих.
— Нормальних серед охоронців одиниці. Торік теж мав конфлікт із ними. Відпочивав із дівчиною на пляжі. До нас причепився охоронець одного закладу. Делікатно поговорив із ним, той пішов. За деякий час повернувся з десятком колег. Пощастило, що я встиг втекти до клубу. Спостерігав за ними з балкона, — згадує Роман. — Не одного мого знайомого охоронці били руками, ногами. Добивали палками, коли хлопці на асфальті в крові валялися. Місцеві налякані, бояться скаржитися на них.
Павла Сушенцова поховали 17 серпня поряд із дідом. Неподалік — могили його матері й баби.
2 
1
Коментарі
1