16 листопада в хірургічному відділенні Горлівської міської лікарні №2 Донецької області помер 63-річний Віктор Бублик. "Виразка 12-палої кишки з внутрішньою кровотечею" — написано у висновку про смерть.
— Кровь шла в брюшную полость, требовалась срочная операция. А ее просто не хотели делать. Папа истек кровью на глазах у врачей! — зітхає 31-річна Наталія Бублик, донька померлого.
Віктор Михайлович 34 роки працював на шахті.
— Був здоровий, ніколи не лежав у лікарнях, — згадує донька. — Мав тільки професійну хворобу — пил у легенях. 11 листопада у нього заболіло в животі. Ми пішли в лікарню, обійшли всіх лікарів. Хірург направив на госпіталізацію. За три дні зробили батькові ультразвукову діагностику, рентген, усі аналізи. Хірург виписав: "Хирургических заболеваний нет, направляется в кардиологию на лечение острой сердечной недостаточности". Повезли ми батька у лікарню №1. Дорогою йому стало погано, одразу поклали в реанімацію. А вночі відправили назад — у хірургію лікарні №2. Приїжджаю туди під ранок, а медсестра зустрічає на вході: "Ваш батько вже у моргу".
Наталія впевнена, що медики не хотіли лікувати її батька. Поскаржилася до міліції.
— Батько був єдиним нашим годувальником, — каже. — Мама померла півтора року тому. Я сама виховую доньку-інваліда. Більше в мене нікого нема.
Місцеві кажуть, що у міській лікарні №2 дуже велика смертність хворих.
— Людей старше 60 лет стараются отфутболить, пенсионеров не хотят принимать вообще, — говорить місцева Лариса Дорошенко, 44 роки. — Мой отец тоже истек кровью из-за того, что его просто не хотели лечить.
Батько Лариси — колишній шахтар 69-річний Микола Полозов помер 6 квітня у тому ж хірургічному відділенні лікарні №2. Напередодні бригада "швидкої" 3 год. возила його містом, намагаючись влаштувати до лікарень.
— Я два дня подряд вызывала "скорую", просила госпитализировать мужа, — згадує 68-річна вдова Надія Полозова. — Сначала мне просто говорили: "Нет показаний". 5 апреля врач таки забрал его в хирургию. Мы полчаса ждали, пока кто-то спустится в приемное отделение. Потом вышел врач: "У меня конец работы, я ухожу. Везите в кардиологию". В кардиологии врач посмотрел: "У него с сердцем все в порядке — везите назад". Положили, и на следующие сутки муж умер...
— Сусіди по палаті згадували, що за добу до батька ніхто так і не підійшов, — продовжує донька.
Полозови теж скаржилися на лікарів до міліції.
— Через сім місяців кажуть, ніби ми самі відмовлялися від госпіталізації. Пішла на "швидку" допомогу, знайшла в архіві карту виїзду і побачила підроблений підпис мами. Вони вже підробили документи! — обурюється Лариса. — Називали різні причини смерті. Спочатку казали: відірвався тромб, потім — "прорив виразки шлунка, шлункова кровотеча", а після нашої скарги вже в документах стала "серцева недостатність".
Обласне управління охорони здоров'я перевірило причини загибелі Миколи Полозова. Порушень лікарів не виявили.
— Люди ж не живут вечно, — відказує Ганна Тішурова, дільничний терапевт.
1 
1
Коментарі
1