74-річна Ольга Животюк із села Вільне Згурівського району Київщини протягом дев"яти років сповідувала віру євангельських християн-баптистів. Пропагувала її серед селян. Коли засумнівалась у правильності й захотіла покинути віру — її вбив одновірець Павло Пузанов, 43 роки.
— Ніхто не може зрозуміти, чому так учинив, — кажуть селяни.
Село Вільне за 16 км від райцентру. У ньому трохи більш як 10 хат, живуть переважно пенсіонери. Найближчий православний храм Московського патріархату — за 7 км у селі Нова Олександрівка. Ольга Іванівна та її чоловік були місцевими. Виховали двох синів і доньку, ті живуть у Києві. Чоловік працював трактористом, дев"ять років тому помер.
— Десь тоді Оля прийняла нову віру, — каже сусідка загиблої Лідія Романенко, 71 рік. — Щомісяця віддавала баптистам десяту частину пенсії, збиралися, молилися. Через то від Олі відреклися сини. Тільки донька Віра зрідка приїжджала. Оля нас запрошувала. Переконувала, що тепер в її серці живе Бог.
Євангельські християни-баптисти — основна релігійна конфесія євангельсько-баптистського віросповідання. Течія поєднує в собі елементи протестантської та православної релігійних традицій.
Кілька років тому баптисти купили хату в селі Вільне. Облаштували молитовний дім. Щонеділі п"ять одновірців збиралися на службу. Серед них були Ольга Животюк і Павло Пузанов. Він приїжджав із Нової Олександрівки, де жив зі співмешканкою, сином і донькою.
Почув голос, який наказав убити грішницю
— Паша ніде так особливо не працював, — згадує його сусідка Марія. — То на свинофермі підпрацьовував, то на металобазі, то в Київ їздив. Так само і його Марина. Паша помагав усім на вулиці, горілки не пив узагалі. Не сварився. Щоранку водив сина у школу, доньку — у садік. Увечері сам їх забирав.
Павло часто гостював в Ольги Іванівни. Допомагав по господарству, разом молилися. Увечері 9 квітня теж завітав у гості, приніс березового соку.
— Разом читали Біблію, — розповідає Микола Жукович з обласної міліції. — Жінка почала сумніватися, що віра правильна. Мовляв, якщо така правильна, то чого в неї так мало прихильників.
Після таких слів Павло закрив вуха руками. Присів на підлогу і почав молитися.
— Згори почув голос, який наказав убити грішницю, розповідав згодом слідчим. Узяв прута і лупив по голові. Доки почув, що голос наказав "стоп".
Тіло покійної замотав у жіночі пальта. Велосипедом вивіз у садок радгоспу і закопав. Сам повернувся додому, дружині нічого не сказав.
— Зразу ліг спати, — згадує його співмешканка Марина Костенко, 30 років. — То постійно ділився, а тут ні. Наступні дні став замкнутий. Сидить, мовчить, раптом: "Чого я туди пішов?". Нічого не казав.
Уранці 10 квітня відсутність матері помітила донька. Перед поминальною неділею вона приїхала в село на могилу батька. У хаті на долівці була розлита валеріанка, всюди сліди від взуття, хоч мати завжди прибирала. Зник мобільний телефон і Біблія. Сусіди й одновірці нічого не чули. Зателефонувала в міліцію. Ті знайшли тіло за тиждень. Павла затримали. Його видав мобільний, який він перепродав односельцеві.
— Щоб знищити сліди злочину, затриманий хотів підпалити свою жертву, та голос наказав придати покійну землі, — продовжує Жукович. — Тому вивіз її у садок. Велосипед теж перепродав односельцям.
Проти Павла Пузанова порушили кримінальну справу. Йому загрожує 15 років в"язниці. Експертиза визнала його осудним.
3 
1
Коментарі