Торік 12 жовтня Ольга Гримайло з міста Ладижин Вінницької області відзначала 24-річчя. За два місяці родичі отримали звістку про її загибель у Сирії, куди жінка поїхала на заробітки.
— Нам подзвонив український аташе в Сирійській Арабській Республіці. Сказав, що Оля загинула в автокатастрофі, — розповідає 26-річна Галина Дейнега, сестра Ольги. — Ми не віримо.
Родина Гримайлів виховала трьох дітей. Окрім Ольги й Галини, мають 22-річного сина Олександра. Батьки живуть у селі Лукашівка під Ладижином, діти — у трикімнатній квартирі в місті.
— У школі Оля була тихою й непримітною, — Галина гортає фотографії сестри. — Нічим особливим не вирізнялася. Жила, як усі. Ото тільки після дев"ятого класу народила собі дитинку. Так школу й покинула.
— З Олею ми познайомилися в пологовому будинку, — розповідає ладижинка 39-річна Оксана Осипенко. — Вона лежала на збереженні. Дочекатися не могла, коли її випишуть, щоб побігти на дискотеку. Розповідала, що саме після танців і завагітніла. Казала: "Сина назву Данілою. А його папіку нічого не скажу — йому це не потрібно". Хотіла заміж. Була переконана, що з дитиною швидше знайде чоловіка.
8 липня 2001 року Ольга народила сина Данила. Малого називала Бубликом, бо той кругловидий. Брала з собою на роботу.
Жила, як усі. Ото тільки після дев"ятого класу народила собі дитинку
— Олька весь час працювала, — розповідає сестра. — То швачкою на ладижинській фабриці, то їздила до нашої бабушки у Хмельницький, у Москву моталась. Не боялася ніякої роботи. Хотіла, щоб Данилко ні в чому не нуждався.
Торік Гримайло познайомилася з Людмилою. Та запропонувала ладижинці їхати на заробітки до Сирії. Ольга погодилася. Виїхали разом наприкінці листопада. За кілька днів передзвонила родичам. Сказала, що українки працюватимуть за контрактом офіціантками чи барменками, проходять відповідну медкомісію. Востаннє родичі чули голос Ольги 7 грудня. Вона привітала матір зі святом Катерини.
— А за три дні вона загинула, — плаче сестра. — Сирійці передали тіло 23 грудня. Одразу не могли, бо в них там якесь релігійне свято було, не працювали банки й аеропорти.
Поховали Ольгу Гримайло за тиждень до Нового року в Лукашівці. У труну поклали у весільній сукні. Синові Данилові сказали, що мати не повернеться.
— Оля дружила з трьома однокласницями, — розповідає Галина Дейнега. — Такі чотири подруги-нерозлийвода. Двоє вже вийшли заміж. За два тижні до поїздки в Сирію виходила заміж третя. Оля залишалася останньою. Саме вона впіймала букет нареченої. Для Олі родина завжди була на першому місці. Разом садили і вибирали город, разом відзначали свята. Завжди була життєрадісною, вірила в найкраще, любила читати, музику слухати.
Родичі впевнені, Ольга загинула не під час аварії.
— Нам не було ніяких віщих снів чи пророчих знаків, — згадує Галина. — Лише у день її смерті мені й мамі було важко на серці. Із Сірії ми отримали дві довідки. Одна про те, що тіло піддали спеціальній обробці, друга — що причиною смерті стала травма голови. Мають ще надіслати документи про обставини аварії. Однак Оліна подруга, Людмила, нічого не розповідає нам про аварію. Каже, що не може про це говорити.
3 
1
Коментарі